ЕГЕЙСЬКА ПРОБЛЕМА У ВІДНОСИНАХ МІЖ ТУРЕЧЧИНОЮ ТА ГРЕЦІЄЮ

Анотація

Історично відносинам між Грецією та Туреччиною характерна ворожнеча, протистояння, конфлікти, суперечки одночасно з дружніми відносини.

У 20 столітті між двома країнами було кілька воєн і конфліктів. Проте з 1999 року турецько-грецькі відносини вступили в нову еру, засновану на співпраці та діалозі в різних сферах. У той же час офіційні відносини між Грецією та Туреччиною покращилися в результаті підтримки грецького уряду зусиль Туреччини щодо членства в ЄС, але деякі проблеми не були вирішені.

Одна з таких суперечок пов'язана з делімітацією територіального моря в Егейському морі. Проблема в Егейському морі виникає через суперечки щодо континентального шельфу та територіальних вод. Слід зазначити, що вирішення цієї суперечки викликає неабиякий інтерес не лише до Греції та Туреччини, а й до європейських країн, Росії та Ізраїлю. Відкриття нових родовищ нафти і газу в Східному Середземномор'ї ще більше ускладнює проблему. Якщо суперечку буде вирішено на користь Туреччини, то ці родовища будуть належати територіальним водам Південного Кіпру. Це фактор, який безпосередньо впливає на енергетичну залежність Європи від Росії. Тому, пропонуючи вирішення проблеми, необхідно здійснити як правовий, так і політичний аналіз.

Метою дослідження є вивчення періоду між Туреччиною та Грецією з кінця 20 століття до початку 21 століття, розвитку двосторонніх та багатосторонніх політичних відносин, торгівлі, економіки, транспорту, туризму, культури та освіти, а також детальний розгляд проблем, що існують між двома країнами. Одним із важливих чинників, що зумовлюють актуальність дослідження, є всебічний розвиток відносин між двома країнами та вивчення існуючих проблем між ними.

Загалом між Туреччиною та Грецією є прогрес у дипломатичних, політичних, торгово-економічних, транспортних, туристичних, культурних та освітніх відносинах. Для вирішення існуючих проблем між двома країнами шляхом діалогу створені різні механізми, такі як політичні дискусії, зустрічі та Рада співробітництва високого рівня, а останнім часом збільшилася кількість офіційних візитів високого рівня. Засідання Ради співробітництва високого рівня організовуються по черзі в Туреччині та Греції під координацією глав урядів та міністрів закордонних справ обох країн.

Можна зробити висновок, що найбільш вигідним варіантом є надання цим островам 3 морських миль територіальних вод, як це передбачено Лозаннським договором 1923 р. та Паризьким договором 1947 р. З огляду на незмінну позицію обох країн, це рекомендував вирішити питання делімітації територіальних вод в Егейському морі в рамках вищезазначених принципів і методів з метою запобігання цьому криза не стала глобальною.