ВІДНОСИНИ МІЖ УРЯДАМИ ШТАТІВ І МІСЦЕВИМ САМОВРЯДУВАННЯМ ТА ЇХНІЙ ВПЛИВ НА ВРЯДУВАННЯ НА НИЗОВОМУ РІВНІ В НІГЕРІЇ

Анотація

У статті досліджується система міжурядових відносин між урядами штатів та органами місцевого самоврядування в Нігерії в умовах федеративного устрою. Проаналізовано проблему зловживання владою з боку керівництва штатів щодо муніципального рівня врядування, що обмежує автономію місцевих рад та перешкоджає наданню базових публічних послуг населенню на низовому рівні. Метою дослідження є комплексний аналіз політичної, фінансової та конституційно-правової взаємодії між штатами та органами місцевого самоврядування в Нігерії, оцінка наслідків фінансової залежності для низового врядування та визначення шляхів забезпечення реальної автономії місцевого самоврядування у світлі прецедентного рішення Верховного суду Нігерії 2024 року. Застосовано пояснювальний аналіз (explanatory research design), якісний контент-аналіз нормативно-правових актів Нігерії (зокрема Конституції 1999 року зі змінами), судових рішень (включаючи справу AG of the Federation v. AG of Abia State & 35 others), а також порівняльно-правовий аналіз моделей міжурядових відносин (партнерської, принципал-агентської та подвійної) крізь призму теорії структурного функціоналізму. З'ясовано, що між урядами штатів та місцевими радами Нігерії домінує принципал-агентська модель («патрон-клієнт»), за якої штати систематично відчужують фінансові надходження місцевих рад через механізм «Спільного рахунку штату та місцевого самоврядування» (State Joint Local Government Account), а також порушують демократичний принцип формування рад, призначаючи лояльні тимчасові адміністрації (caretaker committees). Доведено, що рішення Верховного суду Нігерії 2024 року щодо надання прямого бюджетного фінансування та повної автономії муніципалітетам стикається з активним супротивом місцевих політичних еліт штатів (на прикладі суперечливого законодавства штату Анамбра 2024 року). Для подолання системної кризи низового врядування Нігерія має перейти від принципал-агентської до партнерської моделі міжурядових відносин. Обґрунтовано необхідність неухильного виконання рішення Верховного суду щодо прямого бюджетного фінансування органів місцевого самоврядування, проведення конституційної реформи для усунення правових двозначностей та гарантування регулярного проведення вільних місцевих виборів.