ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА КРАЇН ЄВРОПИ ЯК ЧИННИК ФОРМУВАННЯ НОВОЇ ГЕОПОЛІТИЧНОЇ РЕАЛЬНОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.17721/apmv.2025.165.1.33-42Анотація
У статті досліджено зовнішню політику європейських країн як ключовий чинник формування нової геополітичної реальності в умовах війни російської федерації проти України. Розкрито трансформацію підходів держав Європи до питань безпеки, оборони, інтеграції та міжнародної співпраці після 2014 року, коли почалася анексія Криму, і особливо після повномасштабного вторгнення у 2022 році. Зазначено, що початкову обережність і вибірковість дій поступово замінила консолідована позиція, спрямована на підтримку України, посилення санкцій проти агресора, розширення військової допомоги та активізацію дипломатичних ініціатив у межах ЄС і НАТО. На основі аналізу політичних рішень, офіційних документів, соціологічних досліджень та статистичних даних показано, що європейська політика поступово набула стратегічного характеру, орієнтованого на забезпечення регіональної стабільності, зміцнення системи колективної безпеки та захист демократичних цінностей. Підкреслено значну роль суспільної підтримки в країнах ЄС, що підвищує легітимність урядових рішень і сприяє зміцненню міжнародної солідарності з Україною. Доведено, що взаємодія між державними інституціями, громадянським суспільством і міжнародними організаціями формує нову модель європейської безпеки, у якій Україна посідає центральне місце як партнер і гарант стабільності на східному фланзі Європи. Визначено, що сучасна зовнішня політика Європи поєднує інструменти дипломатії, санкційного тиску, гуманітарної підтримки та воєнної допомоги, що створює передумови для довгострокової трансформації європейського безпекового простору. Результати дослідження мають науково-практичне значення для розроблення рекомендацій щодо подальшої інтеграції України до європейських структур, підвищення ефективності міжнародного партнерства та вдосконалення зовнішньополітичної стратегії держави в контексті сучасних викликів глобальної безпеки.





