ТРАНСКОРДОННІ ЗЛИТТЯ ТА ПОГЛИНАННЯ: ВИКЛИКИ ТРАНСНАЦІОНАЛЬНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ ТА УКРАЇНСЬКИЇ ВОЄННИЙ КОНТЕКСТ

Анотація

Транскордонні злиття та поглинання (M&A) є одним із найбільш динамічних і водночас складних інструментів міжнародної бізнес-експансії у XXI столітті. В епоху глобалізації, прискореної цифрової трансформації та зростаючої геополітичної нестабільності вони забезпечують компаніям не лише можливість розширювати географічну присутність, а й здобувати технологічні інновації, посилювати глобальну конкурентоспроможність і забезпечувати доступ до стратегічних ресурсів. За даними Інституту злиттів, поглинань та альянсів (IMAA), лише у 2021 році у світі було укладено понад 50 тисяч угод на загальну суму 5,9 трлн доларів США, що стало рекордом за останні два десятиліття. Попри тимчасові скорочення, спричинені пандемією COVID-19, воєнними конфліктами та глобальною енергетичною кризою, ринок M&A продемонстрував надзвичайну стійкість, продовжуючи визначати структурну еволюцію світової економіки. Водночас міжнародна статистика підкреслює парадокс: хоча M&A розглядаються як головний драйвер корпоративного зростання, майже половина транскордонних угод не досягає бажаних результатів. Емпіричні дослідження свідчать, що до 70 % цих невдач припадають не на етап переговорів чи оцінювання, а саме на фазу постінтеграції, де відбувається зіткнення організаційних культур, правових режимів і управлінських підходів. Це доводить, що фінансові розрахунки та економічні прогнози, хоча й необхідні, не можуть гарантувати успіх. Вирішальні чинники перебувають у площині транснаціонального менеджменту, який охоплює здатність узгоджувати культурні відмінності, гармонізувати правові й регуляторні рамки, вирівнювати стратегічні цілі та ефективно управляти людським капіталом у різних національних контекстах. У статті розглядаються п’ять взаємопов’язаних сфер викликів у транскордонних M&A: культурна дистанція, правові та регуляторні бар’єри, інтеграція бізнес-процесів, людський фактор та стратегічне вирівнювання. Аналіз ґрунтується на сучасних академічних дослідженнях, а також на кейсах із глобальної корпоративної практики. Ці інсайти додатково контекстуалізуються через український воєнний досвід, що ілюструє посилення глобальних викликів в умовах крайньої невизначеності. Український випадок підкреслює подвійність реальності: з одного боку, правова нестабільність, руйнування інфраструктури та масова міграція створюють безпрецедентні ризики; з іншого — потреба швидкої відбудови та інтеграції в економічний простір ЄС відкриває надзвичайні можливості для іноземних інвесторів. У цьому сенсі Україна функціонує як унікальний полігон, де глобальні теорії M&A і транснаціонального менеджменту перетинаються з реаліями воєнної стійкості. Аналіз цих динамік дозволяє зробити внесок не лише в академічний дискурс про транскордонну інтеграцію, а й у практичний інструментарій менеджерів, які працюють в одному з найтурбулентніших бізнес-середовищ сучасності.