ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВІРТУАЛЬНИХ АКТИВІВ У ШВЕЙЦАРСЬКІЙ КОНФЕРЕНЦІЇ

Анотація

Стаття присвячена дослідженню сучасного правового регулювання віртуальних активів у Швейцарській Конфедерації. Автор аналізує переваги та недоліки відповідної нормативно-правової бази, а також можливість та доцільність імплементації найбільш ефективних положень законодавчих актів до українського законодавства. У зв’язку з відсутністю наукових досліджень, які би проаналізували основні регуляторні норми та дефініції, виникла необхідність розглянути сучасну правову систему Швейцарської Конфедерації, яка є однією з найпопулярніших юрисдикцій для реєстрації та діяльності компаній у галузі віртуальних активів у світі. Для дослідження сучасного стану правового регулювання віртуальних активів у Швейцарській Конфедерації, були використані порівняльний, аналітичний, індуктивний, гіпотетичний, та системний методи. В результаті дослідження визначено особливість класифікації віртуальних активів. Було проаналізовано особливості оподаткування віртуальних активів, зокрема ті, що стосуються таких напрямів, як майнінг віртуальних активів. Приведено особливості законодавства щодо боротьби з легалізацію доходів, одержаних злочинним шляхом у цій галузі. Досліджено вимоги щодо проведення ICO. Розглянуто актуальні зміни існуючого законодавства і регулятивного підходу, які впроваджуються для обміну інформацією щодо віртуальних активів з державами-партнерами. Робиться висновок, що Швейцарській Конфедерації вдалося створити адаптивну систему правового регулювання віртуальних активів, яка забезпечує баланс між інноваціями та захистом інвесторів і цілісністю ринку. Хоча дефініції в законодавстві щодо віртуальних активів були обрані серед тих, що вже мають усталену практику використання, саме підхід в регулюванні вирізняється на фоні інших юрисдикцій. Для імплементації в українське законодавство може бути доцільною не тільки основа термінологічної системи, але також і самі принципи, за якими побудована така гармонійна система регулювання, що може сприяти можливості обміну інформацією з державами-партнерами для боротьби з ухиленням від сплати податків або іншими фінансовими злочинами.