ПОЛІТИКА КОЛЕКТИВНОГО ЗАХОДУ ЩОДО ВІЙСЬКОВОЇ ДОПОМОГИ УКРАЇНІ

Анотація

Від початку агресії росії проти України у 2014 році, а особливо після повномасштабного вторгнення 2022 року, політика Колективного Заходу щодо військової допомоги Україні зазнала суттєвої трансформації. У статті системно проаналізовано еволюцію підходів провідних країн Заходу (НАТО, ЄС, G7) до підтримки України у військово-оборонній сфері в 2014–2025 роках. Визначено основні етапи змін: від символічної нелетальної підтримки до масштабного постачання сучасного озброєння та підготовки кадрів. Досліджено мотиваційні чинники політики Заходу — геополітичні інтереси, принципи міжнародного права, гуманітарні зобов’язання, внутрішньополітичну динаміку та загрозу ревізіонізму. Окрему увагу приділено інституційним механізмам координації та впливу громадської думки, медіа й економічних факторів на ухвалення рішень. Зроблено висновок, що військова допомога Україні стала не лише інструментом реагування на кризу, а й важливим чинником формування нової євроатлантичної безпекової архітектури, у якій Україна виступає активним суб’єктом трансформації регіональної безпеки.