ТЕОРІЯ ТА ПРАКТИЧНІ МЕХАНІЗМИ ГАРАНТІЙ БЕЗПЕКИ

Анотація

У статті розглядається проблема гарантій безпеки в умовах сучасного міжнародного порядку, з особливою увагою до досвіду України в умовах російсько-української війни. Гарантії безпеки розуміються як формальні та неформальні зобов’язання, спрямовані на зниження екзистенційних ризиків для держав в анархічній міжнародній системі. Дослідження побудоване переважно в руслі реалістичної парадигми. Теорія альянсів допомагає висвітлити, яким чином інститути, репутаційні фактори та сприйняття балансу загроз можуть посилювати або послаблювати гарантії безпеки. Оцінюється еволюція як формальних альянсів, так і неформальних гарантій у швидкозмінному середовищі безпеки. Хоча формальні альянси, такі як НАТО, забезпечують структуровані зобов’язання, вони залишаються залежними від політичної волі та стикаються з проблемами колективних дій і асиметричного розподілу обов’язків. Неформальні гарантії забезпечують більшу гнучкість, проте не мають такої стримувальної сили, як договірні домовленості. Ці особливості стають дедалі помітнішими в епоху загострення суперництва великих держав, поширення загроз за межі традиційної війни та зростання небажання держав надавати обов’язкові гарантії безпеки. Випадок України є показовим для розуміння цих дилем.