ПЕРЕГОВОРИ ЯК ІНСТРУМЕНТ ГЛОБАЛЬНОГО ВРЯДУВАННЯ: ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ТА ПРАКТИЧНІ ІМПЛІКАЦІЇ

Анотація

Анотація. У статті досліджено переговори як ключовий інструмент глобального врядування в умовах трансформації міжнародної політичної системи. Проаналізовано теоретичні підходи до розуміння переговорів: ліберальний інституціоналізм, реалізм, конструктивізм та теорію ігор. Проанілзовано, що переговори в сучасному глобальному середовищі виходять за межі традиційної міждержавної дипломатії, охоплюючи багаторівневі взаємодії з участю держав, міжнародних організацій, корпорацій і громадянського суспільства. Представлено порівняльний аналіз практичних кейсів переговорів щодо розподілу вакцин (COVAX/TRIPS Waiver), боротьби зі зміною клімату (COP26–COP28), регулювання штучного інтелекту й кібербезпеки, глобального оподаткування та міграційних угод. Визначено основні виклики ефективності переговорів: асиметрія влади, популізм, дезінформаційні кампанії та фрагментація глобального врядування. Особливу увагу приділено перспективам цифровізації переговорних процесів, зокрема використанню віртуальних платформ, блокчейн-технологій та інструментів штучного інтелекту. В статті запропоновані рекомендації щодо зміцнення інклюзивності, прозорості та адаптивності переговорних практик у глобальному врядуванні. Результати дослідження підкреслюють необхідність міждисциплінарного підходу та інноваційних стратегій для ефективного врегулювання глобальних викликів у XXI столітті.