СХІДНИЙ ЗОВНІШНІЙ КОРДОН ЄС: ТРАНСФОРМАЦІЯ ФУНКЦІЙ У КОНТЕКСТІ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ
DOI:
https://doi.org/10.17721/apmv.2025.162.1.44-54Анотація
У статті розглянуто характерні особливості східного зовнішнього кордону Європейського Союзу (ЄС) як об’єкту міжнародно-політичної взаємодії. На східному напрямку вісім держав-членів ЄС межують з чотирма сусідами, зокрема з росією та Білоруссю, на які припадає дві третини усього східного кордону ЄС. Доведено, що на сучасному етапі таке сусідство стає викликом для європейської безпеки та вимагає зміни підходів у спільній політиці інтегрованого управління кордонами ЄС.
Проаналізовано динаміку функцій східного зовнішнього кордону ЄС у період до та після 24 лютого 2022 року. Від початку 1990-х до 2004 р. функції кордонів зазнали еволюції від жорстких бар’єрів до інтеграційних ліній. Зазначено, що після найбільшого розширення ЄС (2004) відбулися зміни конфігурації та довжини лінії східного кордону, в той час визначальними стали його фільтрувальна та регулююча функції. Розкрито вплив новітніх загроз, які виникли внаслідок повномасштабного вторгнення росії в Україну, на зміни у співвідношенні функцій східного зовнішнього кордону ЄС. На ділянках кордону з росією та Білоруссю домінуючою стала бар’єрна функція, а з Україною та Молдовою – інтеграційна.
Зазначено, що зовнішні межі ЄС виконують роль як державних, так і спільних кордонів. Досліджено діяльність прикордонних держав з метою координації зусиль для моніторингу східного кордону ЄС та протидії зростаючим гібридним загрозам міжнародній безпеці.