ЗАГРОЗА ЯДЕРНОМУ ПОРЯДКУ США: КРИЗА СТРИМУВАННЯ КИТАЮ ТА РОСІЇ У 2024

Анотація

У даній статті автор наводить докладну аргументацію рівня ядерної загрози з боку росії у контексті конвенційної агресії проти України, аналізуючи акти мілітарного співробітництва та суміжних воєнних навчань із Китаєм де обидві країни авторитарного блоку використовують ядерні носії. Також автор частково порівнює рівень ядерної спроможності обох наддержав тоталітарного блоку в рамках аргументації тези про необхідність зосереджені уаги НАТО на більш пріоритетній загрозі з боку росії, ніж на викликах та загрозах з боку Китаю. Автор бере до аналізу хронологічні рамки 2023-2024 роки. Задля ефективної ідентифікації та пріоритезації рівня загроз  автор використовує метод кейс стаді, а також метод контент аналізу при роботі із документами та офіційними заявами представників країн, які є об'єктом даного дослідження. Також автор аналізує технічні спроможності певних ядерних носіїв, які росія та Китай активно використовують у навчаннях, та у війні в Україні. Теоретичним підґрунтям даної роботи є структурний реалізм, теорія «ідеологічних союзників» Марка Хааса та концепція Хартленду Хелфорда Маккіндера, які аргументують тенденції підвищення геополітичних апетитів росії, а також системність залучення союзників до блоку авторитарних держав. Згідно результатів даного дослідження автор доводить тезу, що росія є беззаперечною ядерною та конвенційною загрозою номер один по відношенню до країн НАТО, а також їх союзників. Тому тенденція реорієнтації і пріоритизації зовнішньої політики ядерного стримування США на Китай може бути хибним кроком з огляду на майбутню потенційну ескалацію воєнних дій росії та їх тоталітарного блоку проти демократичних країн Заходу в першу чергу у Європі.