ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВІРТУАЛЬНИХ АКТИВІВ У КНЯЗІВСТВІ ЛІХТЕНШТЕЙН
DOI:
https://doi.org/10.17721/apmv.2024.161.1.103-108Анотація
Стаття присвячена дослідженню сучасного правового регулювання віртуальних активів у Князівстві Ліхтенштейн. Автори аналізують переваги та недоліки відповідної нормативно-правової бази, а також можливість та доцільність імплементації найбільш результативних положень законодавчих актів до українського законодавства. У зв’язку з відсутністю досліджень, які би проаналізували основні регуляторні норми та дефініції, а також детально розібрали досвід гармонізації діючого законодавства із регламентами Європейського союзу, виникла необхідність розглянути сучасну правову систему Князівства Ліхтенштейн, яке відоме одним з найпрогресивніших регулювань віртуальних активів у світі. Для дослідження сучасного стану правового регулювання віртуальних активів у Князівстві Ліхтенштейн, були використані порівняльний, аналітичний, індуктивний, гіпотетичний, та системний методи. В результаті дослідження визначено особливість токенів та наведено можливу класифікацію віртуальних активів відповідно до усталеного підходу в інших юрисдикціях. Було проаналізовано особливості права розпорядження віртуальним активом у порівнянні з іншими об’єктами приватноправових відносин. Приведено особливості законодавства щодо легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом у цій сфері. Розглянуто зміни, які планується впровадити до існуючого законодавства, щоб гармонізувати його із новим регламентом ЄС MiCA, в тому числі плануються зміни до правил випуску та торгівлі віртуальними активами. Робиться висновок, що Князівству Ліхтенштейн вдалося створити адаптивну систему правового регулювання віртуальних активів. Створення окремого законодавства щодо віртуальних активів, яке в той же час відсилає до регулювання інших об’єктів приватноправових відносин, надало можливість швидко впровадити його, хоча гармонізація із регламентом ЄС MiCA вимагає також і відповідність прийнятій класифікації віртуальних активів. Хоча цей Регламент нівелює частину переваг, які може мати певна юрисдикція, але він спрощує для учасників обігу віртуальних активів доступ до ринку ЄС. Українському законодавцю необхідно, спираючись на цей досвід, створити таку систему регулювання, яку буде можливо гармонізувати із регламентами ЄС для цієї галузі, але в той же час і запровадити певні преференції, які залучать інвестиції до української економіки і не будуть суперечити регламентам ЄС.