МАКРОЕКОНОМІЧНІ НАСЛІДКИ ЦИРКУЛЯРНОГО ПЕРЕХОДУ: ЗЕЛЕНІ ЛЕБЕДІ ДЕКАРБОНІЗАЦІЇ НА ШЛЯХУ ДО СТАЛОСТІ

Анотація

Анотація. Мета статті полягає у визначенні передумов для теоретичного переосмислення проблеми цінової нестабільності та інфляційних процесів як таких в умовах керованого зеленого та циркулярного переходу як наслідку інституційної легітимації кліматичної нейтральності на шляху до сталого розвитку. Циркулярна економіка, як важлива складова амбітної концепції сталого розвитку, передбачає зміну підходу до природних ресурсів, що тягне за собою відмову від традиційних моделей бізнесу та пошук нових інвестиційних рішень, які неможливо повністю забезпечити за рахунок залучення приватного капіталу. Це покладає велику відповідальність на уряди, які, з одного боку, ставлять амбітні цілі (зелений перехід, енергетичний перехід, циркулярний перехід, сталий розвиток), а, з іншого боку, не здатні своєчасно реагувати на наслідки кліматичних змін та реагувати на ті, що створюються цими двома факторами (інституційний тиск та ринкові провали) негативні спиловери-ефекти. Контроль за вуглеводневими викидами має компенсуватися застосуванням широкого інструментарію зелених стимулів (політика зеленого кількісного пом'якшення, політика зелених гарантій, політика зелених субсидій) та надання доступу до довгих кредитів у рамках відповідального державного планування. Бюджетно-податкова, грошово-кредитна, валютна та промислова політики мають забезпечувати стійкість “зеленого” переходу. Тільки в цьому випадку можна гарантувати стабільність та ефективність фінансової системи, а також технічне переоснащення виробничого сектора, орієнтованого на нові технології за збереження показників його продуктивності.