МІЖНАРОДНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПРОТИДІЇ ЗАЛУЧЕННЮ ДІТЕЙ ДО ЗБРОЙНИХ КОНФЛІКТІВ
DOI:
https://doi.org/10.17721/apmv.2024.159.1.80-85Анотація
Стаття присвячена визначенню сутності та особливостей застосування норм міжнародного права у випадках залучення дітей до збройних конфліктів. У статті встановлено, що у процесі розвитку міжнародного права було прийнято ряд міжнародних інструментів, як юридично обов'язкових, так і таких, що не мають обов'язкової сили, для того, щоб звести до мінімуму ризики, на які наражаються залучені до збройних конфліктів діти. У таких інструментах особлива увага приділяється проблемі мінімально допустимого віку дітей, що залучаються до бойових дій, та типам дій, які слід у зв'язку з цим запобігати. Поступовий процес кодифікації режиму міжнародно-правового захисту дітей, безсумнівно, покращив їхній загальний захист від впливу збройних конфліктів. Автором зроблені наступні висновки. Вербування дітей, які не досягли 15-річного віку, безпосередньо заборонено Конвенцією про права дитини, І і ІІ Додатковими протоколами до Женевський конвенцій, а також міжнародним звичаєвим гуманітарним правом. Крім того, залучення дітей до збройних сил є злочином відповідно до положень Римського статуту. Військовий обов'язок та примусове вербування дітей, які не досягли 18-річного віку, заборонені Факультативним протоколом та Конвенцією Міжнародної організації праці № 182. Держави повинні вжити всебічних заходів на національному рівні для виконання своїх зобов'язань щодо вербування дітей та їхньої участі у бойових діях. Імплементація міжнародних зобов'язань на національному рівні, безперечно, починається з ухвалення законів, на основі яких потім здійснюються нормативні та практичні заходи. Саме на цих правових документах ґрунтується ефективний захист прав дитини, зокрема щодо протидії залученню дітей до збройних конфліктів.