ЧИЛІ: ЕКОНОМІЧНА ЗІРКА ТИХООКЕАНСЬКОГО РЕГІОНУ?
DOI:
https://doi.org/10.17721/apmv.2024.158.1.4-16Анотація
Чилі здобула статус могутньої в економічному відношенні регіональної потуги, незважаючи на відносно незначну чисельність населення, складні відносини з трьома сусідами – Аргентиною, Перу та Болівією, – а також унікальні особливості національної топографії, що суттєво ускладнюють розвиток народного господарства. Більше того, диктатура Августо Піночета з її репресіями на перший погляд не могла заохочувати іноземних інвесторів приходити у народне господарство. Однак, стаття пояснює, за допомогою яких товарів і послуг країна досягнула одного з найвищих прибутків на душу населення у Південній Америці.
Автори концентрують увагу на специфічних рисах геополітичного розташування Чилі, виділяючи ключові точки політичної та економічної взаємодії з Аргентиною, Болівією та Перу, а також визначають вагомі зрізи туристичного бізнесу держави, які перетворюють її на значимий пункт культурного й туристичного розвитку в регіоні Латинської Америки. В цьому ключі, наголошується важливість взаємодії Чилі з іншими державами регіону в сфері авіаперевезень, що дозволяє їм фактично панувати в повітряному просторі та налагоджувати численні туристичні й вантажні перевезення.
Наголошується на важливості видобутку корисних копалин, котрі дозволяють Чилі налагоджувати кооперацію з іншими державами регіону в даному секторі. Крім того, автори виділяють сферу сільського господарства, в рамках якої чилійські фермери роблять акцент на рибальстві, вирощуванні фруктів й виробництві вина, а також подальшому експорті цих товарів за кордон у зв’язку з невеликою споживчою потужністю внутрішнього ринку.
Розглядаючи зовнішньополітичну взаємодію Чилі із закордонними партнерами, автори наголошують на важливості співпраці з Китаєм та США. Відзначається, що ці держави мають вагомий вплив на розвиток економіки Чилі, адже співпрацюють із нею в усіх критично важливих секторах. Однак, неконтрольоване зростання потоків китайського імпорту та надмірна присутність транснаціональних корпорацій КНР на території Чилі викликають певні занепокоєння як у Чилі, так і з боку США.
Тим не менш, автори доходять висновку про те, що зважена економічна політика держави в регіоні дозволила Чилі здобути гідне місце в економічній структурі латиноамериканської торгівлі та наростити темп свого розвитку.