КОНФЛІКТ У ПІВДЕННО-КИТАЙСЬКОМУ МОРІ ЯК ЗАГРОЗА КООПЕРАТИВНІЙ БЕЗПЕЦІ АСЕАН В АЗІЙСЬКО-ТИХООКЕАНСЬКОМУ РЕГІОНІ

Анотація

У статті здійснено огляд конфлікту у Південно-Китайському морі між Китаєм та країнами-членами Асоціації країн Південно-Східної Азії (АСЕАН) через призму кооперативної безпеки АСЕАН. Акцент зроблено на дослідження документів, що передбачають механізми врегулювання даного конфлікту між Китаєм та АСЕАН.

Визначено, що діяльність Асоціації як колективного актора при вирішенні конфлікту  в Південно-Китайському морі зводиться виключно до засобів зі зміцнення довіри як кінцевої мети діяльності у даній акваторії та виробленні кодексу поведінки з Китайською Народною Республікою. При цьому, основним правовим інструментом відносин АСЕАН з КНР у розглянутій акваторії залишається юридично незабов’язуюча Декларація про поведінку учасників у Південно-Китайському морі від 4 листопада 2002 року, що свідчить про небажання Китаю створити безпосередню рамку співробітництва у Південно-Китайському морі, щоб продовжувати посилювати свої позиції в акваторії шляхом мілітаризації та меліоративної діяльності.

Також розглянуто та проаналізовано основні обмеження безпекової політики АСЕАН в Азійсько-Тихоокеанському регіоні та її кооперативного безпекового режиму, серед яких: абсолютизація суверенітету та невтручання у внутрішні справи, консенсус як основа прийняття рішень, дотримання принципу муш’яварах – консультацій як самоцілі, невикористання потенційних механізмів врегулювання конфліктів внаслідок слідування м’якому інституціоналізму та використання формату спільного освоєння ресурсів, який започатковується на двосторонній основі, що підриває принцип багатосторонності кооперативної безпеки АСЕАН.