МОДЕЛЮВАННЯ СУБ’ЄКТИВНИХ ОЦІНОК НАСЕЛЕННЯ ЩОДО ЕКОНОМІЧНОЇ СИТУАЦІЇ В КРАЇНІ

Анотація

Метою статті є оцінка ефекту основних макроекономічних показників на ставлення населення до економічної ситуації в своїй країні. Використано регресійно-кореляційний аналіз даних для 43 країн у 2002-2021 рр. Найбільш позитивні суб’єктивні уявлення щодо економічної ситуації спостерігалися в передкризові роки (2007, 2016-19 рр.).

Підтверджено позитивний вплив приросту ВВП на оцінки громадськістю економічного стану в країні. В довгостроковому періоді вплив цього показника сильніший в країнах з вищою нерівністю доходів, в короткостроковому – в розвинутих країнах. Окремі моделі показують, що може грати позитивну роль також прискорення економічного зростання. Валові заощадження впливають позитивно. В довгостроковому періоді ефект заощаджень сильніший в країнах з вищим розшаруванням населення за доходами, а в період з 2013-2021 рр. і в розвинутих країнах. Кореляція поточного рахунку платіжного балансу із громадською думкою позитивна, але регресійний аналіз не показує значущого окремого впливу поточного рахунку.

Рівень безробіття впливає негативно. Проте в перший період (2002-2012 рр.) цей ефект слабший ніж у 2013-2021 рр. В довгостроковому цей ефект сильніший в країнах з вищим розшаруванням населення за доходами. Вплив інфляції негативний, але наявний тільки у перший період (2002-2012 рр.) в розвинутих країнах. Потім побоювання щодо інфляції зникли принаймні до 2022 р., коли інфляція зросла.

Нерівність доходів населення, її динаміка та рівень економічного розвитку самостійного впливу не здійснюють. Але високе розшарування населення за доходами посилює чутливість настроїв населення щодо економічної ситуації в країні до економічного зростання, безробіття та валових заощаджень. Високий рівень економічного розвитку також підвищує чутливість до цих показників, а на початку ХХІ століття й до інфляції.