В'ЄТНАМ ЯК ЕКОНОМІЧНИЙ ПАРТНЕР УКРАЇНИ
DOI:
https://doi.org/10.17721/apmv.2022.152.1.35-46Анотація
Анотація. У статті характеризуються результати багаторічної співпраці та досліджуються перспективи розвитку економічних відносин України і В’єтнаму. Особлива увага приділяється аналізу глибинних причин зміни пріоритетів економічної співпраці між країнами та пошуку ефективних шляхів її розбудови. Встановлено витоки наростання асинхронності економічного розвитку країн, які закладені вже на етапі розробки покрокової реалізації національних стратегій. Показано, що стратегії розвитку країн переслідують однакову мету – посилення конкурентоздатності національної економіки, проте вони використовують різні шляхи модернізуючих трансформацій: якщо Україна обрала ліберальний західний варіант, то В’єтнам дотримується азійської комунітарної моделі, яка спирається на політику регулювання економічного розвитку, приховану автаркію, жорсткий контроль за фінансовими ресурсами, які використовуються для створення структуроутворюючих галузей. Дається оцінка результатам успішного розвитку в’єтнамської економіки, як наслідкові застосування специфічної моделі економічної модернізації. Вказується на провідну роль державного сектора як організуючої сили поступального розвитку та фактора стримування деструктивного впливу екзогенних чинників. Визначається місце сучасного В’єтнаму в глобальній економічній системі. Аналізується захисна і стимулююча роль інтеграційного об’єднання АСЕАН та перспективи створення «великої регіональної економіки», акцентується увага на здебільш регіональному азійському пріоритеті участі країни в міжнародному поділі праці. Визначаються засади і напрями подальшого розвитку взаємовигідної співпраці між Україною та В’єтнамом.
Ключові слова: взаємовигідна економічна співпраця, синергія економічної співпраці, синхронність і асинхронність економічного розвитку, економічний націоналізм, специфіка азійської моделі економічної модернізації і інтеграції, «велика регіональна економіка», роль державного сектору економіки, структура економіки, структура експорту, виробництво з високою часткою доданої вартості, високотехнологічне виробництво.