СПІВРОБІТНИЦТВО ДЕРЖАВ В СФЕРІ БОРОТЬБИ З КІБЕРЗЛОЧИННІСТЮ ТА ПІДХОДИ ДО ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМИ КІБЕР-ТЕРРОРИЗМА

Анотація

Анотація. Нині відбувається еволюція суспільства в інформаційне, що, з одного боку, спрощує взаємодію між учасниками суспільних відносин, а з іншого боку, підвищує ризик порушення прав людини під час використання інформаційно-комунікаційних технологій. Зміна структури та обсягу передачі інформації вимагає як від самих суб'єктів соціальних відносин, які мають особистий інтерес у забезпеченні максимально можливого рівня безпеки даних, що передаються, так і від держави в цілому як від гаранта стабільності правового поля суспільних відносин, забезпечення безпечного поширення інформації. Очевидно, що національна безпека значною мірою залежить від забезпечення інформаційної безпеки, і в ході технічного прогресу ця залежність лише зростає. Інформація, виступаючи в якості економічної та соціальної гарантії стабільності існування та розвитку суспільства та держави, є об'єктом пильної уваги та впливу з боку держави. Введення електронного документообігу та створення взаємопов’язаних інформаційних ресурсів зробили інформацію досить вразливою для втручання ззовні.
Вибір здійснює як окремий користувач інформаційно-комунікаційних технологій, так і суспільство в цілому (наприклад виступаючи проти чи підтримуючи певну політику держави в інформаційній сфері), та органи публічної влади, як приймають рішення щодо законотворчості та впровадження відповідних норм. Кожна держава постійно балансує між принципами дотримання прав і свобод людини та громадянина, інтеграцією у міжнародне співтовариство, необхідністю забезпечення економічного зростання та національної безпеки. Однак, жодна внутрішня політика не повинна переважати потреби міжнародного співробітництва у боротьбі зі злочинами, яке має будуватися на принципах відкритості, взаємодопомоги, активності у розробці нових форм взаємодії. Як видається, міжнародне співробітництво у боротьбі з кіберзлочинністю необхідно здійснювати на основі участі всіх країн.
Правові основи режиму збереження інформації у міжнародне право включають такі його складові: базові принципи; порядок транскордонного обігу інформації; захист конфіденційної інформації; статус міжнародних органів, що здійснюють вироблення єдиної правової політики у сфері захисту інформації та її реалізацію. Виходячи з узагальненого аналізу нормативно-правової бази як міжнародного, єевропейського та національного законодавства країн ЄС, пропонується певний підхід до реалізації міжнародного співробітництва у сфері боротьби з кіберзлочинами, що передбачає скоординованість дій усіх держав таким напрямам як удосконалення правової основи взаємодії та імплементація вироблених норм у національне законодавство, покращення підходів до обміну інформацією.
Ключові слова: кібербезпека, кіберпреступність міжнародна співпраця, міжнародне інформаційне право.