СХИЛЬНІСТЬ ДО ІНВЕСТУВАННЯ НА ЛОКАЛЬНИХ РИНКАХ ЯК КЛЮЧОВЕ ПОВЕДІНКОВЕ ВІДХИЛЕННЯ РІШЕНЬ ПОРТФЕЛЬНИХ ІНВЕСТОРІВ

Анотація

Анотація. Досліджено та проведено порівняльний аналіз основних підходів до визначення причин схильності до інвестування на місцевих ринках. Ідентифіковано основні фактори схильності до інвестування на місцевих ринках. Визначено передумови існування схильності до інвестування на місцевих ринках на основі систематизації наявного дискурсу. Виявлено основні етапи еволюції підходів до визначення причин існування схильності до інвестування на місцевих ринках. Виявлено, що найбільш перспективним напрямом є бігевіористський підхід, а також інституційний підхід та підхід трансакційних витрат. Досліджено історичну та сучасну динаміку рівня схильності до інвестування на місцевих ринках у інвестиційних портфелях різних країн. Проведено порівняльний аналіз схильності до інвестування на місцевих ринках акцій і облігацій для різних груп країн за їх рівнем економічного розвитку. Виявлено, що розвинуті країни мають найнижчу частку активів місцевого ринку у портфелі. Досліджено еволюцію підходів до визначення схильності до інвестування на місцевих ринках. Проаналізовано та систематизовано основні наукові публікації з проблематики схильності до інвестування на місцевих ринках у історичній перспективі. Виокремлено основні кількісні виміри вираження схильності до інвестування на місцевих ринках. Досліджено основні форми кількісного вираження схильності до інвестування на місцевих ринка, які отримали відносне вираження у формі індексів. Досліджено та проаналізовано якісний та кількісний склад сучасних інвестиційних портфелів країн з найбільшими частками у світовій ринковій капіталізації. Виявлено, що існують країни з традиційно низьким та високим рівнем міжнародної диверсифікації, як, наприклад, Китай та Люксембург, відповідно. Ключові слова: схильність до інвестування на локальних (місцевих) ринках, бігевіоризм, інвестиційний портфель, міжнародна диверсифікація, інституціоналізм, трансакційні витрати.