ЕВОЛЮЦІЯ ПОЛІТИКИ США ДО ЯДЕРНОЇ ПРОГРАМИ ІРАНУ У XXI СТОЛІТТІ: ВІД БУША ДО ТРАМПА

Анотація

Анотація: З 2002 року іранська ядерна програма залишається однією з найгарячіших міжнародних проблем, попри зусилля трьох адміністрацій президента США розв’язати іранське питання. У статті аналізується та порівнюється політика президентів Джорджа Буша, Барака Обами та Дональда Трампа щодо Ірану, обговорюються позитивні та негативні наслідки їхніх спроб розв’язати іранське ядерне питання та висвітлюються майбутні перспективи спілкування США та Ірану щодо ядерної угоди. Так як політика президента Трампа щодо Ірану була дещо схожою з політикою президента Д. Буша, обидва президенти відкинули політику будь-яких поступок Ірану та зосередилися на політиці тиску. Вихід США з СВПД вплинув не тільки на відносини США та Ірану, а також на взаємовідносини європейських країн, адже з часу виходу у 2018 році Європа намагалася врятувати СВПД та стримати Іран від відновлення своєї ядерної програми. Взагалі політика Д. Трампа не тільки перекреслила ядерну угоду, яка стала результатом тривалих переговорів адміністрації Обами, а ще й ускладнила подальші переговори з Іраном. Попри перемогу демократа Джозефа Байдена, який є послідовником політики Б.Обами, підписання нової угоди з Іраном може бути ще складнішим. ніж це було у 2013 - 2015 роках, адже ракетна програма Ірану розвивалась, а недовіра до міжнародних договорів зростала. У статті проаналізовані можливі наслідки політики адміністрації Д.Трампа та варіанти повернення до діалогу та угоди. Наступний вирішальний етап в ірано-американських відносинах - це майбутні вибори в Ірані у 2021р., результати яких можуть вплинути на готовність Тегерану йти на поступки заради послаблення санкцій та налагодження діалогу.
Ключові слова: іранська ядерна програма, Спільний всеосяжний план дій (СВПД), Договір про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ), економічні санкції.