КРЕДИТНІ РИЗИКИ ТА БАНКІВСЬКА ОЦІНКА ЗАСТАВНОГО МАЙНА В УКРАЇНІ
DOI:
https://doi.org/10.17721/apmv.2020.142.1.109-115Анотація
Анотація. Розглянуті сучасні міжнародні регуляторні документи, які визначають вимоги до зменшення кредитних ризиків та забезпечення стійкого функціонування банківського сектору в контексті їх застосування у вітчизняній банківській системі. Продемонстровано, що головна причина появи нового покоління регуляторних документів цього напрямку полягає в негативних наслідках останньої глобальної економічної
кризи, яка висвітлила слабкості діючої фінансової системи в цілому, неспроможність її ключових іституцій протидіяти негативному впливу ринкових флуктуацій. Підвищення стійкості функціонування всієї фінансової системи як раз і стало головною метою прийнятої Міжнародним Базельським Комітетом з Банківського Нагляду низки документів, які є основою відповідних Директив та Регламентів Європейського Союзу. Одним з ключових аспектів цих міжнародних документів регуляторного характеру є визнання значного місця в забезпеченні стійкого функціонування банківського сектору вартісної оцінки заставного майна. В цьому відношенні в роботі розглянуті та проаналізовані існуючі підходи до урахування часового фактору при визначенні вартості різних активів. Спираючись на ці міжнародно прийняті документи, національний банк України прийняв спеціальну постанову за № 351, яка встановлює детальний порядок визначення рівня кредитного ризику по активним банківським операціям. В той же час питанням методології вартісної оцінки залогового майна в даному документі приділено недостатньо уваги. Багато в чому це пов’язано з загальним відставанням національної регуляторної бази вартісної оцінки матеріальних та нематеріальних активів, що визначає необхідність подолання цієї прогалини та актуалізації національних стандартів оцінки. Ключові слова: кредитні ризики, інститути кредитування, кредитне забезпечення, оцінка активів, зниження ризиків, міжнародне регулювання, підходи оцінки, методологія оцінки, часовий ефект.