ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ УНІВЕРСАЛЬНОЇ ЮРИСДИКЦІЇ У НАЦІОНАЛЬНОМУ ЗАКОНОДАВСТВІ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АСПЕКТ

Анотація

У статті розкрито особливості застосування універсальної юрисдикції у національному законодавстві. Зокрема, було приділено увагу механізмам імплементації універсальної юрисдикції у законодавстві романо-германської та англосаксонської правових систем, особливо, аспектам її предметного, персонального та територіального застосування. Невід’ємним елементом цього дослідження є аналіз повноважень та практики судових органів з цього питання.
Основна мета статті - вивчення універсальної юрисдикції, заснованої на класичних випадках її закріплення у національному законодавстві. Крім того, ми пропонуємо розглянути питання практичного застосування цієї концепції у кримінальних справах, особливо, предметом яких є покарання за здійснення воєнних злочинів. Загальний висновок статті полягає в тому, що національне законодавство перейшло до більш вузького розуміння загальної юрисдикції. Найчастіше, для того, щоб розпочати справу, суд вимгаає, щоб скаржник перебував на території держави суду. Важливою передумовою є також факт тісного зв’язку правопорушення із фундаментальними суспільними інтересами держави iudex loci de prezurnienionis. Проблема також полягає в тому, що закріплення та застосування універсальної юрисдикції на національному рівні є диверсифікованим навіть у рамках однієї правової системи.
Ключові слова: універсальна юрисдикція, національне кримінальне право, порівняльне право, судові органи, тяжкі злочини.