СПІВВІДНОШЕННЯ СТРУКТУРИ ТА ПРОЦЕСУ РЕГІОНАЛІЗАЦІЇ В ЄВРОПІ: ДИСКУРС-АНАЛІЗ ІНТЕГРАЦІЙНИХ СТРАТЕГІЙ ІНСТИТУТІВ ТРАНСКОРДОННОЇ СПІВПРАЦІ НА ПРИКЛАДІ ЄВРОРЕГІОНУ МААС-РЕЙН

Автор(и)

  • S O Makovskyy Інститут міжнародних відносин. Київський національний універси- тет імені Тараса Шевченка
  • R V Kolodii Інститут міжнародних відносин. Київський національний універси- тет імені Тараса Шевченка

DOI:

https://doi.org/10.17721/apmv.2017.133.0.77-94

Анотація

Дана стаття присвячена вивченню інтеграційних стратегій інститутів
транскордонного співробітництва на прикладі єврорегіону Маас-Рейн. Головні питання,
піддані ретельному розглядові, полягали у зʼясуванні того, що визначає сприйняття цими
інститутами владної структури процесу регіоналізації, яким чином таке сприйняття
проявляється та як воно формує їхній владний статус відносно місцевих, національних та
наднаціональних органів влади. Для знаходження відповідей на ці питання автори аналі-
зують структуру процесу регіоналізації у його ретроспективному вимірі, а потім про-
водять дискурс-аналіз головного програмного документа інституту єврорегіону в тра-
диціях філософії М. Фуко, щоб з’ясувати, як він розглядає владну структуру регіоналіза-
ції як форми транскордонної інтеграції та як намагається сформувати його сприйняття
іншими акторами. Автори пояснюють, що процес регіоналізації настільки складний та
багатогранний, що неминуче призводить до конкуперації між різними зацікавленими сто-
ронами, які водночас намагаються обстояти свій владний статус, окреслити свої права
й обов’язки та зберегти імпліцитний контроль над тим, як сприймають їх інші суб’єкти.
У ході аналізу сформульовано висновок про те, що інститути єврорегіонів використо-
вують безліч інструментів дискурсивного характеру для належної саморепрезентації й
таким чином намагаються утвердити для себе провідну роль у процесі подальшої регіо-
налізації, при цьому відтіняючи внесок наднаціональних структур та покладаючи вину за
її недостатнє втілення на національні органи. Єврорегіональні інститути фактично
привласнили дискурс регіоналізації та розбудували інфраструктуру контролю та регу-
лювання, що визначає спосіб, в який вони формують екстралінгвістичну реальність, зо-
крема владні відносини в регіоні.
Ключові слова: регіоналізація, єврорегіон, інтеграція, дискурс, влада.

Біографії авторів

  • S O Makovskyy, Інститут міжнародних відносин. Київський національний універси- тет імені Тараса Шевченка
    Кандидат політичних наук, асистент
  • R V Kolodii, Інститут міжнародних відносин. Київський національний універси- тет імені Тараса Шевченка
    Студент 1-го курсу магістратури Інституту міжнародних відносин

Посилання

Birte Wassenberg, Bernard Reitel in cooperation with Jean Peyrony Rubió, Territorial Cooperation

in Europe. A Historic Perspective – Luxembourg: Publications Office of the European

Union, 2015. – 172 p.

André-Louis Sanguin. Euroregions and Other EU’s Cross-Border Organizations: the Risk

of Confusion, Redundancy, Oversizing and Entropy. A Critical Assessment. // ANNALES,

Ser. hist. sociol. / 23/2013/1. – 155–164 p.

Alberto Gasparini. The Euroregion as an Institutional Technology for Planning and Managing

the Cross-Border Cooperation. // TEORIJA IN PRAKSA let. 51, posebna številka,

– 262–284 p.

Perkmann, M., 2002. Euroregions: institutional entrepreneurship in the European Union.

In: Perkmann, M. and Sum, N. (eds) Globalization, regionalization, and cross-border regions.

Basingstoke: Palgrave MacMillan.

Sergey L. Barinov, Petr Kiryushin. A Comparative Analysis of Euroregion Development

Under Different Institutional Circumstances. Basic research program. working papers series:

international relations WP BRP 06/IR/2014.

Актуальні проблеми міжнародних відносин. Випуск 133. 2017 93

Marianna Greta. Euroregion in the Role of Management of Structural Aid and as a Natural

Cluster. Zeszyty Naukowepolitechniki Łodzkiej, Nr. 1207, Organizacja I Zarzadzanie, z.

, 2016. – 33–43 p.

Catherine McIntosh. The Euregion Maas-Rhein: The Problematics of being ‘left in the dark’,

<http://gpm.ruhosting.nl/mt/2011MASG30McIntoshCatherine.pdf>

Kyryllov P. Dyskurs M. Fuko kak metodolohyja analyza sovremennyh socyalʼnyh ynstytutov

y processov. <http://www.dissercat.com/content/diskurs-m-fuko-kak-metodologiyaanaliza-

sovremennykh-sotsialnykh-institutov-i-protsessov>

Fuko M. Nadzyratʼ i nakazivatʼ. – M.: Ad Marginem, 1999

Carla Willig. Introducing Qualitative Research in Psychology. – Open University Press; 3

edition (1 July 2013). – 264 p.

EMR2020. A future strategy for the Euregio Meuse-Rhine, 2013. <http://www.eurometropolis.

eu/fileadmin/user_upload/Evenements/Opportunites_territoriales/Strategie_Euregio_

_EN.pdf>

Searle J. The Construction of Social Reality / J. Searle. New York, Free Press, 1995.

Solovej Y. V. Konstruyrovanye «polytyčeskoj realʼnosty» v dyskurse polytyčeskoho subekta.

// Fylosofskye nauky. 2005. #11.

Завантаження

Опубліковано

2018-01-12