ЗАСТОСУВАННЯ М’ЯКОЇ СИЛИ СПОЛУЧНИМИ ШТАТАМИ ШЛЯХОМ ВИКОРИСТАННЯ БАГАТОСТОРОННЬОЇ ДИПЛОМАТІЇ У ПЕРІОД ПРЕЗИДЕНТСТВА ДЖ. БУША-МОЛОДШОГО ТА Б. ОБАМИ

Автор(и)

  • V M Matvienko Ін- ститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка
  • I I Gavrylenko Ін- ститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка

DOI:

https://doi.org/10.17721/apmv.2017.133.0.16-25

Анотація

Багатостороння дипломатія в сучасному світі є значним фактором м’якої
сили, оскільки демонструє прихильність до глобальних цілей та міжнародного співро-
бітництва, бажання враховувати інтереси не тільки союзників, але й недружньо на-
лаштованих держав, та наявність чіткого бачення світового розвитку, що підвищує
привабливість держави.
У статті було проаналізовано підходи до багатосторонньої дипломатії адмініст-
рацій двох президентів Сполучених Штатів – Дж. Буша-молодшого та Б. Обами. У ре-
зультаті дослідження було з’ясовано, що Сполучені Штати переважно нехтували по-
тенціалом м’якої сили, яка могла б бути отримана у разі більш активного використання
багатосторонніх механізмів, надаючи перевагу одностороннім діям на міжнародній арені
за адміністрації Дж. Буша-молодшого, і ця тенденція великою мірою продовжувала збе-
рігатися і за президента Б. Обами, не дивлячись на декларування його прихильності до
міжнародних зобов’язань, хоча, в цілому, йому вдалося підвищити значення багатосто-
ронньої дипломатії для США та покращити імідж цієї держави у світі.
Ключові слова: м’яка сила, багатостороння дипломатія, унілатералізм, Сполучені
Штати, Організація Об’єднаних Націй.

Біографії авторів

  • V M Matvienko, Ін- ститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка
    Доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри міжнародних організацій і дипломатичної служби,
  • I I Gavrylenko, Ін- ститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка
    Асистент кафедри міжнародних організацій і дипломатичної служби,

Посилання

References

Nye J. S., Cohen C., Armitage R. (2007) ‘A smarter, more secure America’. Report of the

CSIS Commission on Smart Power. Accessible at: http://csis.org/publication/smarter-moresecure-

america.

Nye J. S. (2011) ‘The Future of Power’, Public Affairs: 320 p.

Walt S. (2002) ‘America Unrivaled: The Future of the Balance of Power’, New York: Cornell

University Press, 336 p.

Paul T. (2004) ‘The Enduring Axioms of Balance of Power Theory. Balance of Power Theory

and Practice in the Twenty-first Century’, Stanford: Stanford University Press, P. 1–28.

Payne R. (2001) ‘Persuasion, Frames and Norm Construction’, European Journal of International

Relations, № 7, P. 37–61.

Johnstone I. (2004) ‘US–UN Relations after Iraq: The End of World (Order) As We Know

It?’, EJIL, Vol. 15.4, P. 818–838.

Malone D., Yuen Foong Khong (2006) ‘Unilateralism and U.S. Foreign Policy: International

Perspective’. Accessible at: https://www.rienner.com/uploads/47d832b1257af.pdf.

Actual problems of international relations. Release 133. 2017

Hussain Z. (2011) ‘The Reality of US-UN Relations. E-International Relations Students’.

Accessible at: http://www.e-ir.info/2011/03/19/the-reality-of-us-un-relations.

Moens A. (2004) ‘The Foreign Policy of George W. Bush: Values, Strategy, and Loyalty’,

Aldershot: Ashgate, 236 p.

Zakaria F. (2003) ‘The Arrogant Empire’. Accessible at: http://europe.newsweek.com/arrogant-

empire-132751.

Kessler G. (2004) ‘Powell Flies in the Face of Tradition’. Accessible at: http://www.washingtonpost.

com/wp-dyn/articles/A48010-2004Jul13.html.

Lutsenko A. V., Piskorska H. A. (2011) ‘Miaka syla’ v suchasnii heopolitytsi’: Monohrafiia

[Soft power in modern geopolitics: Monograph], Kyiv, 216 p.

Wirth T. (2011) ‘The US-UN Partnership: Greater Engagement Will Bring a Greater Institution’,

Harvard International Review, № 33, P. 54–58.

UN Security Council Resolution 1373 (2001). Accessible at: http://www.state.gov/p/wha/rls/

htm.

U. S. Secretary Of State’s Address to the United Nations Security Council (2003). Accessible

at: http://www.theguardian.com/world/2003/feb/05/iraq.usa.

Bush’s Speech at Whitehall Palace (2003). Accessible at: http://www.foxnews.com/story/

/11/19/raw-data-bush-speech-at-whitehall-palace.html.

Priest D., DeYoung K. (2003) ‘CIA Questioned Documents Linking Iraq, Uranium Ore’. Accessible

at: https://www.washingtonpost.com/archive/politics/2003/03/22/cia-questioneddocuments-

linking-iraq-uranium-ore/70fc89b9-5d16-4cc0-8b63-d2504009758d.

UN Security Council Resolution 1483 (2003). Accessible at: http://www.unesco.org/culture/

laws/pdf/resolution1483_iraq_en.pdf.

The National Security Strategy (2010), Washington D.C.: White House. Accessible at:

http://www.whitehouse.gov/sites/default/files/rss_viewer/national_security_strategy.pdf.

Leading Through Civilian Power. The First Quadrennial Diplomacy and Development Review

(2010). Accessible at: https://www.state.gov/documents/organization/153108.pdf.

Bolton J., Holbrooke R. (2008) ‘Reforming the United Nations’, The Brown Journal of

World Affairs, № 14, P. 11–21.

Lynch C. (2009) ‘U. S. to Join U.N. Human Rights Council, Reversing Bush Policy’. Accessible

at: http://www.washingtonpost.com/wp-dyn/content/article/2009/03/31/AR20090

html.

Schlesinger S. (2008) ‘A New Administration and the UN’, World Policy Journal, № 25, P.

–114.

Завантаження

Опубліковано

2018-01-11