СТАБІЛІЗАЦІЙНА ПОЛІТИКА: МАКРОЕКОНОМІЧНІ ВИМІРИ
DOI:
https://doi.org/10.17721/apmv.2016.128.0.105-114Анотація
Розглянуто моделі і концепції стабілізаційної політики, яка спрямована на зменшення гостроти економічних коливань у короткостроковому періоді. У довгостроковому періоді, як встановлено економічною наукою, обсяг виробництва і зайнятість коливаються навколо своїх природних рівнів. Тому стабілізаційна політика покликана згладжувати фази ділового циклу, наближаючи обсяг виробництва і зайнятість до свого природного рівня. Виявлено, що головна функція стабілізаційної політики полягає в обмеженні короткострокового відхилення в системі довгострокової ринкової рівноваги. Це здійснюється у форматі сукупної пропозиції – сукупного попиту шляхом встановлення співвідношень між потенційним випуском та цінами виробництва, з одного боку, та співвідношень між сукупним виробничим попитом та цінами виробництва – з іншого. Уряд використовує при цьому інструменти бюджетної (фіскальної) та грошово-кредитної (монетарної) політики з метою підтримання високого і стабільного рівня економічної активності.
Виявлено, що у сучасних економічних умовах України оптимальним варіантом стабілізаційної політики є стимулювання сукупної пропозиції та використання лише окремих аспектів сукупного попиту у зв’язку з відсутністю реальних передумов для його підвищення. Тобто за основу стабілізаційної політики слід взяти неокласичну парадигму, монетаристську концепцію.
Посилання
Abel E., Bernanke B. (2008) Macroeconomics. Fifth Edition. – Moscow. (russ.)
Benassy-Quere A. et al. (2010) Economic policy. Theory and Practice. Oxford: Oxford University Press.
Bird G. (2007) An Introduction to International Macroeconomics. Theory, Policy and Applications. London: Palgrave Macmillan.
Carlin W., Soskice D. (2015) Macroeconomics. Institutions, Instability, and the Financial System. Oxford: Oxford University Press.
Etchemendy S. (2011) Models of Economic Liberalization. Cambridge: Cambridge University Press.
Grabbe A., Leroy P. (2008) The Handbook of Environmental Policy Evaluation. London: Routledge.
Heise A. (2005) Einfuhrung in die Wirtschaftspolitik. Grundlagen, Institutionen, Paradigmen. Stuttgart: Fink, UTB.
Jespersen J. (2009) Macroeconomic Methodology. A Post-Keynesian Perspective. Cheltenham: Edward Elgar Publishing Limited.
Kronberger R., Hofer R. (2012) Osterreichische Wirtschaftspolitik. Eine anwendungsorientierte Einfuhrung.Wien: Facultas.
Modigliani F. (2011) The debate over stabilization policy. Cambridge: Cambridge University Press.
Mankiw. N. H. (2000) Macroeconomics. Kyiv: Osnovy (ukr).
Mundell R. A. (1968) Capital mobility and stabilization policy under fixed and flexible exchange rate. New York: Macmillan.
Mussel G., Patzold J. (2012) Grundfragen der Wirtschaftspolitik. Munchen: Druckhaus Nomos.
Scarth W. (2014) Macroeconomics. The development of modern methods for policy analysis. Cheltenham: Edward Elgar Publishing.
Taylor J. B. (1995) ‘Stabilization policy and long term economic growth’, in G. Wright, R. Landau (eds.) Growth and development: The economics of the 21st century <http://web.stanford.edu/~johntayl/Onlinepaperscombinedbyyear/1995/Stabilization_Policy_and_Long-Term_Economic_Growth.pdf>
Tinbergen J. (1967) Economic policy: Principles and design. Amsterdam: North-Holland Publishing Company.
Welfens P. J. J. (2008) Grundlagen der Wirtschaftspolitik. Institutionen – Makrookonomik – Politikkonzepte. Berlin, Heidelberg: Springer-Verlag.
Wolf R. D. and Resnick S. A. (2012) Contending Economic Theories. Neoclassical, Keynesian, and Marxian. Massachusetts: The MIT Press.
