МІЖНАРОДНИЙ ПРАВОПОРЯДОК: ДО ПИТАННЯ ВЛАСТИВОСТЕЙ (ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ)
DOI:
https://doi.org/10.17721/apmv.2016.127.2.115-122Анотація
У статті розглядається один з теоретичних аспектів з проблематики міжнародного правопорядку – питання його властивостей. Автор узагальнює доктринальні міжнародно-правові погляди і розглядає у якості основних властивостей феномену міжнародного правопорядку його здатність виступати в якості системи, складність, динамічність, упорядкованість, реальність та правомірність дій суб’єктів.
Автор зазначає, що у доктрині є поширеною позиція, згідно з якою міжнародний правопорядок є системою. Разом з тим відмічає, що різниця у поглядах на міжнародний правопорядок як на систему полягає у компонентах, що включаються дослідниками до його складу; автор розглядає два теоретичні підходи.
Складність міжнародного правопорядку визначається з позицій кількості його елементів і компонентів, а також чисельності їх зв’язків. При цьому підкреслюється позиція про те, що переважаюча роль відводиться саме чисельності зв’язків між елементами і компонентами і наголошується на здатності правопорядку до перманентних змін під впливом відповідних внутрішніх і зовнішніх чинників.
Динамічність міжнародного правопорядку характеризується з позицій здатності до розвитку і видозмін. Зазначається, що на стан динамічності впливає дія кількох обставин. Автор доходить висновку, що така властивість міжнародного правопорядку як динамічність, виступає однією з тих якостей, що характеризують його стан як системи.
Упорядкованість міжнародного правопорядку розглядається з позицій узгодженості, взаємодії частин цілого, обумовленого його будовою. Автор зазначає, що упорядкованість міжнародного правопорядку, відображає його внутрішні взаємозв’язки, а також підкреслює його стан як системи.
Реальність міжнародного правопорядку характеризується з позицій об’єктивно існуючого явища. Автор доходить висновку, що виокремлення реальності міжнародного правопорядку в якості однієї із його властивостей, покликано підкреслити стан однієї з його найважливіших складових – стан міжнародних правовідносин.
Окремо автор розглядає питання правомірності дій суб’єктів міжнародного права, що розглядаються у доктрині з позицій умов, необхідних для його підтримки. Автор наголошує, що у загальному контексті питання щодо властивостей, які характеризують міжнародний правопорядок, він може розглядатись як аспект, який разом із іншими, характеризує стан самого міжнародного правопорядку.Посилання
Vasilenko V. A. Strategia mezhdunarodno-pravovogo obespechenia miroporiadka / V. A. Vasilenko // Vestnik Kievskogo universiteta: Mezhdunarodnie otnoshenia I mezhdunarodnoe pravo. – 1984, – № 18. – S. 3-14.
Mezhdunarodnoe pravo. Osnovi teorii: pidruchnik / za red. V. G. Butkevicha. – K. : Libid, 2002. – 608 s.
Evintov V. I. Mezhdunarodnoe soobtschestvo i pravoporiadok (analiz sovremennih konzepziy) / V. I. Evintov. – К. Naukova dumka, 1990. – 128 s.
Reuter P, Combacau J. Institutions et relations internationals / P. Reuter, J. Combacau – Paris, Press universitairr de France, 1985. – 280 р.
Lazarev M. I. Teoreticheskie voprosi sovremennogo mezhdunarodnogo morskogo prava / M. I. Lazarev. – M.: Nauka, 1983. – 301 s.
Turina N. E. Mezhdunarodniy pravoporiadok (sovremennie proekti sovershenstvovania i preobrazovania) / N. E. Turina. – Kazan, Izdatelstvo kazanskogo universiteta, 1991. – 96 s.
