ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ МЕДІАЦІЇ В ПРАВОВУ СИСТЕМУ: МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД ТА ПЕРСПЕКТИВИ ІНСТИТУЦІОНАЛІЗАЦІЇ В УКРАЇНІ

Автор(и)

  • M. Lazarenko Магістр правознавства. Київський національний університет імені Тараса Шевченка

DOI:

https://doi.org/10.17721/apmv.2015.124.2.

Анотація

Анотація. Судова система кожної держави відіграє важливу роль у врегулюванні
суспільних відносин. Ефективність судової системи характеризується можливістю за-
хищати права та свободи людини і громадянина у відповідності з законодавством. Що
стосується української судової системи, то протягом усього періоду незалежності дер-
жави вона піддається постійним змінам та реформам. Незважаючи на постійне втру-
чання в судову гілку влади з метою її реформування як з боку законодавчої, виконавчої
гілок влади так і з боку громадськості, на сьогоднішній день українські суди мають без-
ліч проблем, основними з яких є порушення строків розгляду справ, низький рівень про-
фесійності суддів, надмірне завантаження судовими справами тощо. Все це призводить
до порушень законодавства, неможливості належно захистити права людини і грома-
дянина, недовіри з боку громадськості до судової гілки влади, різного роду зловживань і,
як наслідок, неефективності судової системи в цілому.
Одним із варіантів вирішення проблеми завантаженості судів є запровадження та
розвиток альтернативних, несудових способів вирішення спорів, серед яких особливе місце
посідає інститут медіації, який полягає у вирішенні спорів за участю третьої незалеж-
ної сторони – медіатора.
Медіація у тій чи іншій формі існує вже не одне тисячоліття, хоча законодавче за-
кріплення у більшості розвинених країнах, в тому числі у США та Великій Британії, от-
римала лише наприкінці ХХ століття. Даний інститут набув розвитку та поширення
саме через великі проблеми у судовій системі США в 1970-х роках, які не вдавалося вирі-
шити інакше, ніж шляхом запровадження додаткових ефективних механізмів врегулю-
вання спорів, і саме необхідність термінового вирішення проблем судової гілки влади
стало рушійною силою розвитку медіації шляхом її нормативного регулювання та повної
підтримки з боку держави. Ефективність запровадження медіації була очевидною, і вже
з кінця ХХ століття вона почала активно поширюватися в усьому світі. На сьогодніш-
ній день медіативні методи припинення спорів є досить популярними і нормативно вре-
гульованими у багатьох розвинених країнах, серед яких США, Велика Британія, Канада,
Австралія, Нова Зеландія, Нідерланди, Італія тощо. Інститут медіації було запровад-
жено також у Російській Федерації, де у 2010 році було прийнято Федеральний закон
«Про альтернативну процедуру врегулювання спору за участю посередника (процедуру
медіації)», який набрав чинності з січня 2011 року.
Незважаючи на ефективність, поширеність та нормативну врегульованість медіа-
ції у багатьох країнах, для правової науки України вона є новим, малодослідженим яви-
щем. У сьогоднішніх умовах запровадження інституту медіації в Україні є необхідним, і для його ефективного правового регулювання та для застосування механізмів практич-
ного втілення слід запозичити позитивний досвід інших держав.
Ключові слова: альтернативне вирішення спорів, медіація, моделі медіації, судова
реформа, правове регулювання, запровадження медіації в Україні, інтеграція у судову систему.

Завантаження

Опубліковано

2015-11-10