СТРУКТУРНІ ЕЛЕМЕНТИ ТА ЧИННИКИ СТІЙКОСТІ ФІНАНСОВИХ СИСТЕМ
DOI:
https://doi.org/10.17721/apmv.2014.122.2.Анотація
Анотація. Глобальна фінансово-економічна нестабільність виявилася потужним ка-
талізатором структурних трансформацій національних фінансових систем, спричинених
універсалізацією банківської діяльності, впровадженням фінансових інновацій у практику
здійснення банківського посередництва та утвердженням нових стандартів фінансово-
банківського регулювання. Стійкість фінансової системи, за таких умов, залежить від
її здатності протидіяти та адаптуватися до впливу дестабілізуючих чинників різної ін-
тенсивності, тобто забезпечувати функціональну стабільність структурних елементів
та пристосовуватися до нових умов функціонування. Реформування та поступова лібе-
ралізація фінансово-банківського регулювання сприяли докорінним зрушенням у практиці
здійснення банківського посередництва, а використання банками інноваційних механіз-
мів залучення фінансування в кризових умовах посилили їх залежність від фінансових рин-
ків. Трансформація бізнес-моделей банківської діяльності створює умови для перегляду
функціональних співвідношень структури фінансової системи і, як наслідок, усталених
підходів регулювання та стабілізації фінансово-банківського сектору.
Ключові слова: стійкість та адаптивність фінансової системи, функціональна ста-
більність елементів фінансової системи, сек’юритизація, операції РЕПО, програми кіль-
кісного пом’якшення, дефолтні кредити.
