КРИЗА СВІТОВОГО ПОРЯДКУ ЯК ПРИЧИНА ТА НАСЛІДОК ГЛОБАЛЬНОЇ СИСТЕМНОЇ КРИЗИ

Автор(и)

  • M. V. Fesenko старший науковий співробітник відділу трансатлантичних досліджень Держав- ної установи «Інституту всесвітньої історії НАН України»

DOI:

https://doi.org/10.17721/apmv.2014.122.2.

Анотація

Анотація. Глобальна фінансово-економічна криза − не ізольоване явище, а частина
численних криз, що переростають одна в іншу (світополітичної, економічної, екологічної,
демографічної, безпеки, енергоносіїв тощо), розвиток яких було прискорено в результаті
розпаду біполярної міжнародної системи і посилення глобалізаційних процесів. Очевидно,
що керованість кризовим розвитком буде досягнута за умови набуття міжнародною си-
стемою нового балансу, відповідного характеру глобальних трансформацій. З цієї точки
зору зміни в суспільному розвитку зробили проблему міжнародно-політичної консолідації
необхідною умовою регулювання загальнолюдських відносин і політичною необхідністю за
ради сталого розвитку усього людства.
Доводиться необхідність у комплексному дослідженні складових глобальної кризи сві-
тового порядку і пошуку механізмів її подолання за рахунок консолідації учасників між-
народної системи; виробленні оптимальних управлінських стратегій здатних забезпе-
чити консолідацію соціально-політичної системи сучасності; з’ясуванні основних чин-
ників модернізації інституту держави-нації в умовах глобалізації; доведені доцільності
вдосконалення процесу керованості глобальною системою міжнародних відносин.
Глобальна системна криза не є лише фінансовою («банківською») або економічною
(«іпотечною», «продовольчою», «енергетичною» тощо), а є, перш за все кризою ко-
лишнього світоустрою та світового порядку, і перш за все неоліберальної моделі глоба-
лізації в тому вигляді, як вона сформувалася до кінця XX ст. До числа найбільш важливих
рис цієї моделі відносяться домінуюча роль США як світового економічного, політичного
і військового лідера, повне відділення в економіці фінансової сфери від виробничої та
пов’язана з цим наявність величезної кількості нічим не забезпечених фінансових акти-
вів, поширення вшир інститутів ліберальної демократії безвідносно до того, чи існують
для них необхідні умови і передумови тощо. Глобальна системна криза виявила пробле-
матичність і, багато в чому, неспроможність цих складових колишньої неоліберальної па-
радигми. У той же час більшість держав виявилися не готовими до перегляду колишнього
неоліберального курсу і в даний час не мають ефективної стратегії подолання кризи.
Ключові слова: світоуправління, регулювання, глобальна системна криза, фінансово-
економічна криза, ООН, інститути, міжнародний порядок, глобальне управляння, США,
консолідація.

Біографія автора

  • M. V. Fesenko, старший науковий співробітник відділу трансатлантичних досліджень Держав- ної установи «Інституту всесвітньої історії НАН України»

    кандидат політичних наук

Завантаження

Опубліковано

2014-11-23