ЕВОЛЮЦІЯ ФУНКЦІЙ ЦЕНТРАЛЬНОГО БАНКУ В УМОВАХ ФІНАНСОВОЇ КРИЗИ
DOI:
https://doi.org/10.17721/apmv.2014.121.2.Анотація
Анотація. Однією з головних функцій центральних банків є реалізація монетарної по-
літики (грошово-кредитного регулювання). Традиційно, до останньої фінансової кризи,
було прийнято вважати, що у цій сфері вони виступають «кредитором останньої ін-
станції»: центральні банки надають комерційним банкам, які мають тимчасові про-
блеми з ліквідністю, кредити під високонадійну заставу (кредитують без обмежень, під
надійну заставу та під високу ставку). Але у 2007 році Анна Сіберт та Віллем Буітер за-
пропонували нове бачення фунцій центрального банку, визначивши їх ще й «маркет-мей-
кером останньої інстанції». І, наче за помахом чарівної палички, майже відразу всі
найбільші центральні банки почали надавати кредити під заставу цінних паперів, забез-
печених іпотекою або іншими активами (після доведення ставки рефінансування майже
до нуля).
Стаття присвячена аналізу передумов виникнення нової функції центральних банків
та інструментів її реалізації на сучасному етапі. Головна увага приділяється наслідкам
такого масштабного кредитування під заставу новітніх продуктів фінансової інжене-
рії з практично нульовою ринковою вартістю.
Ключові слова: кредитор останньої інстанції, маркет-мейкер останньої інстанції,
сек’юритизація, забезпечені активами цінні папери, застава.
