ПИТАННЯ ЗМІНИ ПОСТІЙНОГО ЧЛЕНА РАДИ БЕЗПЕКИ ООН: ПРИКЛАД КИТАЮ

Анотація

Анотація. Після агресії Російської Федерації в Україні, окупації Автономної Респуб-
ліки Крим, всебічної допомоги і сприяння сепаратистським рухам в Донецькій і Лугансь-
кій областях України серйозно постає питання чи може Росія бути постійним членом
Ради Безпеки ООН, по суті стовпом сучасної системи міжнародних відносин. Займаючи
місце постійного члена Ради Безпеки держава може блокувати будь-яке рішення цієї ор-
ганізації, використовуючи своє право вето, а також може де-факто не нести жодної
відповідальності за свою протиправну діяльність.
Звісно, питання зміни постійного члена Ради Безпеки ООН є надто складним і полі-
тично чутливим питанням і навряд чи воно підніматиметься найближчим часом. Але
все ж таки варто проаналізувати практику Організації Об’єднаних Націй і дослідити,
чи в історії цієї організації вже були зміни постійних членів і завдяки яким механізмам і
процедурам це відбувалося. В історії міжнародних відносин така зміна відбулася у 1971
році, коли Китайська Республіка з острову Тайвань поступилася місцем в ООН і стату-
сом постійного члена Ради Безпеки Китайській Народній Республіці на основі резолюції
Генеральної Асамблеї ООН.
Видається, що саме Генеральна Асамблея ООН як орган, де представлені всі дер-
жави-члени, може бути майданчиком для прийняття таких рішень, адже виключність
статусу постійного члена Ради Безпеки ООН не повинна підштовхувати державу до по-
рушень міжнародного права і саме найбільший представницький орган світу може мати
можливість позбавляти державу статусу постійного члена Ради Безпеки ООН.
Ключові слова: Рада Безпеки ООН, постійний член, Організація Об’єднаних Націй,
Китайська Республіка, Китайська Народна Республіка.