АЛЬКАНЬЇСЬКА УГОДА ЯК ПРИКЛАД ПРАВОВОЇ ФОРМИ ДЛЯ ПОГОДЖУВАЛЬНОЇ ПРОЦЕДУРИ
DOI:
https://doi.org/10.17721/apmv.2014.121.1.Анотація
Анотація. Альканьїська угода являє собою видатний приклад створення засобу для ви-
рішення спору про спадкування престолу на початку XV століття. Створений засіб був
деякою мірою незвичайний, з причини характеру монархії, престол якої став предметом
спору про спадкування. Корона Арагону, одна з держав-попередниць сучасної Іспанії, сама
являла собою союз декількох державних утворень, з яких найважливішими були, власне,
Арагон, Каталонія та Валенсія. Парламенти Арагону та Каталонії (із зазначенням
також участі Валенсії) уклали цю Альканьїську Угоду, щоб встановити правову форму
вирішення спору, яка мала на меті зберегти союз від розпаду. Дев’ять виборщиків були
призначені трьома парламентами, щоб обрати спадкоємця Корони Арагону з-поміж
низки кандидатів. Ця стаття присвячена аналізу основних зобов’язань сторін згідно з
цією Угодою і висвітлює організацію створеного для вирішення спору органу. З викори-
станням нашої сучасної правничої термінології цей орган може бути охарактеризований
як погоджувальна комісія, а діяння в цілому - як вирішення міжнародного спору з допо-
могою внутрішнього засобу, створеного на основі угоди між членами конфедерації.
Ключові слова: Альканьїська угода, мирне вирішення спорів, погоджувальна про-
цедура, середньовічна Європа, конфедерація.
