ДЕЯКІ ПІДСТАВИ ДЛЯ ВІДМОВИ У ВИЗНАННІ ІНОЗЕМНИХ СУДОВИХ РІШЕНЬ З СІМЕЙНО-ПРАВОВИХ СПОРІВ (АНАЛІЗ ПРАКТИКИ ECHR, ECJ ТА СУДІВ УКРАЇНИ)
DOI:
https://doi.org/10.17721/apmv.2014.121.1.Анотація
Анотація. Стаття присвячена аналізу рішень Європейського Суду з прав людини
(ECHR) та Європейського Суду Справедливості (ECJ), які містять роз’яснення з акту-
альних спірних питань інституту визнання і виконання іноземного судового рішення. Ак-
цент зроблено на іноземних судових рішеннях з різних категорій сімейно-правових спорів
– зокрема, спорів про опіку над дитиною, визначення її місця проживання, повернення ди-
тини, яку було викрадено, а також рішень про розлучення (встановлення режиму окре-
мого проживання) подружжя. Предметом дослідження є також ухвали українських судів
про відмову в задоволенні клопотань про визнання і виконання на території України іно-
земних судових рішень із вказаних категорій справ. На цій основі сформульовано висновки
про практику застосування деяких підстав для відмови у визнанні іноземного судового
рішення, що передбачені Гаазькими дитячими конвенціями, двосторонніми договорами
України про правову допомогу у цивільних і сімейних справах та Європейською конвенцією
про визнання і виконання рішень стосовно опіки над дітьми та про поновлення опіки над
дітьми 1980 р.
Ключові слова: іноземне судове рішення; підстави для відмови у визнанні та вико-
нанні; судова практика; сімейно-правові спори.
