ВКЛЮЧЕННЯ КРИМУ ДО СКЛАДУ УКРАЇНСЬКОЇ РСР: МІЖНАРОДНО-ПОЛІТИЧНІ Й ЕКОНОМІЧНІ ПІДСТАВИ

Автор(и)

  • V. I. Holovchenko старший науковий співробітник Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка

DOI:

https://doi.org/10.17721/apmv.2014.121.1.

Анотація

Анотація. Смерть Сталіна на початку березня 1953 р. загострила суперечності між
Центром і республіками, зробила національне питання розмінною монетою в боротьбі за
владу в Москві. Водночас зміцнення міжнародно-політичних позицій СРСР, посилення ад-
міністративно-командної системи всередині країни й нейтралізація націоналістичного
Руху опору в західних регіонах новопосталої наддержави, в т. ч. і в Україні, створювали
ілюзію повного національного благополуччя. Звідси – посилення ролі національних полі-
тичних еліт в управлінні місцевими справами, прагнення влади зробити Україну поряд із
Росією спільником у зміцненні політичного режиму СРСР. Нове бачення місця України в
Союзі РСР і в українсько-російських взаєминах знайшло своє рельєфне відображення у
двох знакових подіях – святкуванні 300-річчя Переяславської ради та передачі Кримської
області РРФСР до складу Української РСР.
Остання подія була логічним завершенням процесу інтеграції кримської економіки в
українську й відбулася не лише за обопільної згоди керівництва радянських Росії й України,
а й з ініціативи уряду самої РРФСР. В жодному офіційному документі не йшлося про «по-
дарунок з нагоди 300-річчя возз’єднання України з Росією». Навпаки, цей акт був цілком
співзвучним «переяславській ідеології» возз’єднання, впровадження якої в життя по-
глиблювало культурно-цивілізаційну російсько-українську «єдність».
Ключові слова: анексія, імперія, міжнародно-політичні позиції, національне пи-
тання, патріотизм, репресії.

Біографія автора

  • V. I. Holovchenko, старший науковий співробітник Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка

    доктор політичних наук, професор

Завантаження

Опубліковано

2014-11-12