ОСОБЛИВОСТІ ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ВАЛЮТИ У ТРАНСКОРДОННОМУ СПІВРОБІТНИЦТВІ

Анотація

Анотація. У статті розглянуто особливості впливу інтернаціоналізації національної
валюти, зокрема: російського рубля та китайського юаня на транскордонне співробіт-
ництво у контексті глобальної інтеграції; перспективи їх використання в якості розра-
хункових та резервних валют та посилення геополітичних позицій РФ і КНР на світовій
арені.
Світ стрімко рухається до багатополярності. В умовах посиленої нестабільності
американської валюти, доларове ціноутворення в багатьох країнах викликає серйозні по-
боювання. Незважаючи на механізм «кількісного пом’якшення» – державної допомоги
банкам («bail-out»), а також використання стратегії спасіння банків за допомогою кре-
диторів та вкладників («bail-in»), страх фондового обвалу залишається. Виробники
нафти та нафтопродуктів в країнах Близького Сходу та СНД зацікавлені в утворенні но-
вого нафтового ринку, на якому котирування буде здійснюватися в євро, рублях та юанях.
Уряд РФ у жовтні 2013 р. запропонував створити ЗАТ Санкт-Петербурзьку міжнародну
товарно-сировинну біржу, на якій угоди підписувалися би із використанням регіональних
валют.
Будуючи АЕС по всьому світу та отримуючи квоти на міжрегіональні закупівлі елек-
троенергії, Росія може створити глобальну систему рубля, основану на міжнародних
потоках електроенергії та газу. Створення у Москві міжнародного фінансового центру
позитивно вплинуло би на імідж рубля та його значимість у світі. Інтернаціоналізація
китайського юаня за останні роки також є досить актуальною в зв’язку з постійним
зростанням впливу КНР на розвиток економік країн АТР та світової економіки у цілому.
Економічні досягнення Китаю закономірно поставили запитання про можливість пере-
втілення юаня у міжнародну валюту, яка мала би велику вагу в обслуговуванні зовнішнь-
оторговельних контрактів та інвестиційних зв’язків країни, обороту глобальних та
фінансових ринків.
Ключові слова: інтернаціоналізація, національна валюта, російський рубель, китайський юань, транскордонне співробітництво.

Abstract. The article deals with the influence peculiarities of national currency, particularly
Russian rubble and RMB internationalization on cross-border cooperation of the framework of
global integration; perspectives of their application as reserve currencies and reinforcement of
geopolitical position of Russia and China on the world arena.
The world swiftly moves to the multipolarity. Under existing conditions of increasing instability
of American currency, dollar pricing gives reasons for serious concern in many countries.
Despite the «bail-out» mechanism – state assistance to the banks and «bail-in» strategy – banks
rescue due to the creditors and depositors, there is a fear of stock collapse. In the Middle East

and CIS countries the producers of oil and petrochemicals are interested in organization of a new
oil market, where quotation will be in Euros, rubbles and Renminbi. In October 2013 the government
of Russian Federation offered to create a closed joint-stock company – Saint Petersburg
international commodity exchange with making contracts using regional currencies.
Building nuclear power plants throughout the world and getting quotas on inter-regional
electricity purchase, Russia can create a global rubble system based on the international power
and gas interchange. Moscow international finance center establishing may have a positive influence
on the rubble image and need for the world. In recent years RNB internationalization is
also very urgent due to the constant growing influence of China on the economic development
of APR countries and world economy on the whole. Economic success of China puts a logical
question about possible RNB transformation into the international currency that will be of great
importance for the country’s investment, foreign trade contracts, and turnover of global and financial
markets.
Key words: internationalization, national currency, Russian rubble, Renminbi, cross-border
cooperation.

Аннотация. В статье рассмотрены особенности влияния интернационализации на-
циональной валюты, в частности: российского рубля и китайского юаня на трансгра-
ничное сотрудничество в контексте глобальной интеграции; перспективы их исполь-
зования в качестве расчетных и резервных валют и усиление геополитических позиций РФ
и КНР на мировой арене.

Мир стремительно движется к многополярности. В условиях усилившейся неста-
бильности американской валюты, долларовое ценообразование вызывает во многих стра-
нах серьезные опасения. Несмотря на механизм «количественного смягчения» –
государственной помощи банкам («bail-out»), а также использование стратегии спасе-
ния банков за счет кредиторов и вкладчиков («bail-in»), страх фондового обвала оста-
ется. Производители нефти и нефтепродуктов в странах Ближнего Востока и СНГ
заинтересованы в образовании нового нефтяного рынка, на котором котировки будут
осуществляться в евро, рублях и юанях. Правительство РФ в октябре 2013 г. предло-
жило создать ЗАТ Санкт-Петербургскую международную товарно-сырьевую биржу,
на которой соглашения заключались бы с использованием региональных валют.
Строя АЭС по всему миру и приобретая квоты на межрегиональные покупки элек-
троэнергии, Россия может создать глобальную систему рубля, основанную на между-
народных перетоках электроэнергии и газа. Создание в Москве международного финан-
сового центра положительно сказалось бы на имидже рубля и его востребованности в
мире. Интернационализация китайского юаня в последние годы также является весьма
актуальной в связи с постоянно растущим влиянием КНР на развитие экономик стран
АТР и мировой экономики в целом. Экономические успехи, достигнутые Китаем, законо-
мерно поставили вопрос о возможности превращения юаня в международную валюту, ко-
торая играла бы заметную роль в обслуживании внешнеторговых контрактов и
инвестиционных связей страны, обороте глобальных и финансовых рынков.
Ключевые слова: интернационализация, национальная валюта, российский рубль, ки-
тайский юань, трансграничное сотрудничество.