УДОСКОНАЛЕННЯ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОЇ БАЗИ ЄС ЩОДО РЕАЛІЗАЦІЇ ПРАВ ПРАЦІВНИКІВ У КОНТЕКСТІ СВОБОДИ ПЕРЕСУВАННЯ ПРАЦІВНИКІВ

Анотація

Анотація. У статті йдеться про практичні кроки ЄС на шляху до вдосконалення
правової бази ЄС щодо реалізації прав працівників у контексті свободи пересування пра-
цівників; подається огляд джерел правового регулювання свободи пересування працівни-
ків у ЄС і визначаються проблеми, з якими громадяни ЄС можуть зіткнутися,
пересуваючись з однієї держави-члена ЄС в іншу. Розрив між правами, які громадяни ЄС
мають в теорії, і тими, що можуть бути реалізовані на практиці, було підкреслено в
декількох актах інститутів ЄС (Доповідь Європарламенту «Проблеми та перспективи
європейського громадянства» від 20 березня 2009 року, Резолюція «Про сприяння мобіль-
ності працівників у рамках Європейського Союзу» від 25 жовтня 2011 року, Доповідь
«Нова стратегія єдиного ринку» від 9 травня 2010 р., Доповідь Комісії «Підтверджуючи
вільне пересування працівників: права та основні досягнення» 2010 року, Соціальний звіт
«Демонтаж перешкод на шляху прав громадян ЄС» від 27 жовтня 2010 року, Пакет зай-
нятості «На шляху до відновлення робочих місць» від 18 квітня 2012 року і т. д.). Резю-
муючи дані з документів, згаданих вище, однією з перешкод пересування громадян ЄС з
однієї держави-члена ЄС у іншу є невідповідність національного законодавства держав-
членів ЄС загальній практиці, зокрема: різні умови, застосовувані державами-членами
ЄС щодо працевлаштування громадян ЄС; наявність громадянства держави-члена ЄС
як умова доступу до посад, що не включені до переліку виключень статті 45 (4) ДФЄС,
введення квот на працевлаштування громадян ЄС – нерезидентів приймаючої держави-
члена ЄС, різні умови праці для громадян ЄС у залежності від їх державної приналеж-
ності, доступ до соціальних переваг за умов, виконання яких є простішим для громадян
приймаючої держави-члена, повне або часткове неврахування професійної кваліфікації
та досвіду, набутих в державах – членах походження громадянина ЄС і відмінних від
держави працевлаштування, обумовлення отримання грантів на навчання працівниками-
мігрантами та членами їхніх сімей вимогою національних законодавств держав-членів
ЄС щодо проживання у приймаючій державі-члені попри усталене прецедентне право
Суду ЄС у цій галузі, дискримінація щодо прикордонних працівників і т. д.
Щоб поліпшити і посилити застосування статті 45 ДФЄС і Регламенту 492/2011 в
межах ЄС Європейський Парламент і Рада ЄС прийняли Директиву 2014/54/ЄС щодо
заходів по сприянню реалізації прав працівників в контексті свободи пересування праців-
ників від 16 квітня 2014 року із тим, щоб встановити єдину систему відповідних поло-
жень і заходів щодо сприяння кращому і більш уніфікованому застосуванню прав, наданих
законодавством ЄС працівникам і членам їхніх сімей, здійснюючим своє право на вільне
пересування.
Ключові слова: свобода пересування працівників, права працівників, Директива
2014/54/ЄС Європейського Парламенту та Ради ЄС.

Анотація. This article deals with the practical steps of EU on the way to improvement of
EU legal basis concerning the exercise of rights of workers in the context of freedom of movement
of workers; it overviews the sources of legal regulation of the freedom of movement of
workers in the EU and defines the obstacles which EU citizens can face moving from one member
state to another. The gap between the rights that EU citizens have in theory and what happens
in practice has been underlined in several acts of EU institutions (the European
Parliament’s report on «Problems and prospects concerning European citizenship» of 20 March
2009, Resolution on promoting workersʼ mobility within the European Union of 25 October
2011, the report «A new Strategy for the Single Market» of 9 May 2010, Communication on
«Reaffirming the free movement of workers: rights and major developments» of July 2010, the
2010 EU Citizenship Report «Dismantling the obstacles to EU citizens rights» of 27 October
2010, Employment package of 18 April 2012 on the Communication from the Commission «Towards
a job-rich recovery»). Summarizing the data from the documents mentioned above, one
of the obstacles EU citizens can face moving from one EU member state to another is the incompliance
of national legislation and general practices. In its scope are different conditions applied
for recruitment of EU nationals, nationality conditions for access to posts which are not
covered by the exception in article 45(4) TFEU, introduction of nationality quotas for EU citizens,
different working conditions for EU nationals, access to social advantages made subject
to conditions which are more easily met by nationals than by EU citizens, professional qualifications
and experience acquired in other member states are not taken into account or they are
taken into account in a different way than those obtained in the host member state for the purpose
of access to employment, residence condition required by national legislations for access
to study grants for EU migrant workers and members of their families despite well-established
case law of the EU Court of Justice in this area, discrimination against frontier workers etc.
To improve and reinforce the way in which article 45 TFEU and Regulation (EU) 492/2011
are applied in practice across the EU the European Parliament and Council of the European
Union have adopted Directive 2014/54/EU on measures facilitating the exercise of rights conferred
on workers in the context of freedom of movement for workers of 16 April 2014 to establish
a general common framework of appropriate provisions and measures for facilitating a
better and more uniform application of rights conferred by EU law on workers and members of
their families exercising their right to free movement.
Ключові слова: freedom of movement for workers, rights of workers, obstacles EU citizens
can face moving from one member state to another, Directive2014/54/EU of the European Parliament
and of the Council on measures facilitating the exercise of rights conferred on workers
in the context of freedom of movement for workers of EU.

Аннотация. В статье говорится о практических шагах ЕС на пути к совершенство-
ванию правовой базы ЕС по осуществлению прав работников в контексте свободы пе-
редвижения работников; дается обзор источников правового регулирования свободы
передвижения работников в ЕС и определяются проблемы, с которыми граждане ЕС
могут столкнуться, передвигаясь из одного государства-члена ЕС в другое. Разрыв
между правами, которые граждане ЕС имеют в теории, и теми, которые могут быть
реализованы на практике, было подчеркнуто в нескольких актах институтов ЕС (До-
клад Европарламента «Проблемы и перспективы европейского гражданства» от 20
марта 2009 года, Резолюция «О содействие мобильности работников в рамках Европей-
ского Союза» от 25 октября 2011 года, Доклад «Новая стратегия единого рынка» от 9
мая 2010 г., Социальный отчет «Демонтаж препятствий на пути прав граждан ЕС»
от 27 октября 2010 года, Доклад Комиссии «Подтверждая свободное передвижение ра-
ботников: права и основные достижения» 2010 года, Пакет занятости «На пути к вос-
становлению рабочих мест» от 18 апреля 2012 года и т. д.). Резюмируя данные из
документов, упомянутых выше, одним из препятствий передвижения граждан ЕС из од-
ного государства-члена ЕС в другое является несоответствие национального законода-
тельства государств-членов ЕС общей практике, в частности: разные условия, приме-
няемые государствами-членами ЕС относительно трудоустройства граждан ЕС; на-
личие гражданства государства-члена ЕС как условие доступа к должностям, которые
не включены в перечень исключений статьи 45 (4) ДФЕС; введение квот на трудо-
устройство граждан ЕС-нерезидентов принимающего государства-члена ЕС; разные
условия труда для граждан ЕС в зависимости от их государственной принадлежности;
доступ к социальным преимуществам в условиях, выполнить которые проще гражда-
нам принимающего государства-члена; полный или частичный неучет профессиональ-
ной квалификации и опыта, приобретенных в государствах-членах происхождения
гражданина ЕС и отличных от государства трудоустройства; обусловливание получе-
ния грантов на обучение работниками-мигрантами и членами их семей требованием на-
циональных законодательств государств-членов ЕС относительно проживания в
принимающем государстве-члене несмотря на устоявшееся прецедентное право Суда
ЕС в этой области, дискриминация в отношении пограничных работников и т. д.
В целях улучшения и усиления применения статьи 45 ДФЕС и Регламента 492/2011 в
рамках ЕС Европейский парламент и Совет ЕС приняли Директиву 2014/54/ЕС о мерах
по содействию реализации прав работников в контексте свободы передвижения работ-
ников от 16 апреля 2014, устанавливающую единую систему положений и мероприятий
по содействию лучшему и более унифицированном применению прав, предоставленных
законодательством ЕС работникам и членам их семей, осуществляющим свое право на
свободное передвижение.
Ключевые слова: свобода передвижения работников, права работников, Директива
2014/54/ЕС Европейского Парламента и Совета ЕС.