ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ФОРМУВАННЯ НОВОГО МІЖНАРОДНОГО ПОРЯДКУ В УМОВАХ НЕСТАЦІОНАРНОСТІ

Анотація

Анотація. Серед науковців проблеми та перспективи формування нового міжнарод-
ного порядку в умовах трансформації міжнародної системи привертає все більше уваги.
З’являються нові концептуальні підходи вчених до інтерпретації сутності глобально-
політичних змін, що впливають на міжнародний порядок. У науковому плані проблема
формування світового порядку пов’язана з цілим рядом суміжних питань: зміна ролі дер-
жави на міжнародній арені, посилення недержавних акторів міжнародних відносин,
вплив глобалізації на політичну, економічну та культурні сфери, взаємозалежність тощо.
В першу чергу новий міжнародний порядок покликаний забезпечити вирішення глобаль-
них проблем. Гарантія його ефективності та надійності - взаємне врахування інтересів.
Світовий порядок XXI ст. повинен ґрунтуватися на механізмах колективного рішення
ключових проблем, на пріоритеті права і широкої демократизації міжнародних відно-
син.
До справжнього моменту частково склалися передумови для створення нових меха-
нізмів регулювання міжнародних відносин. По-перше, більшість країн світу стало усві-
домлено прагнути до розширення своєї участі у формуванні нового світового порядку.
По-друге, всім учасникам міжнародного спілкування стали очевидні обмеження, що на-
кладаються самою системою міжнародних відносин на дії кожного з них окремо. На від-
міну від аналогічних процесів кінця XX ст. нинішній тип регулювання міжнародних
відносин спирається не тільки на лідерство однієї держави (США), а й на інституційну
основу світопорядку, в якості якої виступають міжнародні організації (ООН, «Група
семи», НАТО). В цьому контексті необхідно відзначити два моменти, які потенційно ви-
значають стан сучасних міжнародних відносин. По-перше, у зв’язку з тим, що ООН пе-
реживає сьогодні «кризу легітимності» і ефективність її роботи залишає бажати
кращого, потенціальна схема поступової трансформації інституційної основи світо-
управління в бік збільшення ролі «Групи семи» в політичному і НАТО у військовому сенсі.
По-друге, зміцнення ряду міжнародних організацій супроводжується відносним падін-
ням ролі США в світі і зростанням активності ряду інших суб’єктів міжнародних від-
носин.
Ключові слова: міжнародний порядок, світовий порядок, міжнародна система,
ООН, міжнародні інститути, консолідація, учасники міжнародних відносин.

Abstract. Among scholars problem and prospects of a new international order formation in
terms of transformation of the international system is attracting more attention. The scientists
have developed new conceptual approaches to the interpretation of the essence of global and political
changes affecting the international order. In scientific terms the problem of the formation
of global governance is associated with a number of related issues: the changing role of the
state in the international arena, strengthening the non-state actors of international relations,
the impact of globalization on the political, economic and cultural spheres, interdependence
and more. First of all, a new international order is intended to provide solutions to global problems.
Guarantees of efficiency and reliability is the mutual consideration of interests. The world
order of the XXI century should be based on mechanisms of collective decision of the key issues
on the primacy of law and the general democratization of international relations.

Up to now, some prerequisites for the creation of new mechanisms for the regulation of international
relations are formed. First, most of the world was consciously striving to increase
its involvement in the formation of a new world order. Second, all participants in the international
dialogue became obvious limitations imposed by the system of international relations on
the actions of each of them separately. Unlike similar process at the end of XX century current
type of regulation of international relations based not only on the leadership of one country (the
U. S.), but also on the institutional framework of world order, which serve as international organizations
(the UN, the «Group of Seven», NATO). In this context, it is necessary to note two
points that potentially determine the state of international relations. First, due to the fact that
the UN is going through today’s crisis of legitimacy and the effectiveness of its work is poor, the
potential scheme gradual transformation of the institutional framework of world governing upwards
as a «Group of Seven» in political and NATO militarily. Second, the strengthening of several
international organizations, accompanied by a relative fall of the U. S. role in the world and
the increasing activity of several other subjects of international relations.
Key words: international order, world order, the international system, the UN, international
institutions, consolidation, members of international relations.

Аннотация. Среди ученых, проблемы и перспективы формирования нового междуна-
родного порядка в условиях трансформации международной системы привлекает все
больше внимания. Появляются новые концептуальные подходы ученых к интерпретации
сущности глобально-политических изменений, влияющих на международный порядок. В
научном плане проблема формирования мирового порядка связана с целым рядом смеж-
ных вопросов: изменение роли государства на международной арене, усиление негосу-
дарственных акторов международных отношений, влияние глобализации на полити-
ческую, экономическую и культурные сферы, взаимозависимость и т.п. В первую очередь
новый международный порядок призван обеспечить решение глобальных проблем. Га-
рантия его эффективности и надежности – взаимный учет интересов. Мировой поря-
док XXI в. должен основываться на механизмах коллективного решения ключевых
проблем, на приоритете права и широкой демократизации международных отношений.
К настоящему моменту частично сложились предпосылки для создания новых меха-

низмов регулирования международных отношений. Во-первых, большинство стран мира
стало осознанно стремиться к расширению своего участия в формировании нового ми-
рового порядка. Во-вторых, всем участникам международного общения стали очевидны
ограничения, накладываемые самой системой международных отношений на действия
каждого из них в отдельности. В отличие от аналогичных процессов конца XX в. ны-
нешний тип регулирования международных отношений опирается не только на ли-
дерство одного государства (США), но и на институциональную основу миропорядка, в
качестве которой выступают международные организации (ООН, «Группа семи»,
НАТО). В этом контексте необходимо отметить два момента, которые потенциально
определяют состояние современных международных отношений. Во-первых, в связи с
тем, что ООН переживает сегодня «кризис легитимности» и эффективность ее ра-
боты оставляет желать лучшего, потенциальная схема постепенной трансформации
институциональной основы мироуправлиння в сторону увеличения роли Группы семи» в
политическом и НАТО в военном смысле. Во-вторых, укрепление ряда международных ор-
ганизаций сопровождается относительным падением роли США в мире и ростом ак-
тивности ряда других субъектов международных отношений.
Ключевые слова: международный порядок, мировой порядок, международная си-
стема, ООН, международные институты, консолидация, участники международных
отношений.