НАПРЯМИ ТА ДИНАМІКА ІНСТИТУЦІОНАЛЬНИХ РЕФОРМ У ЄВРОПЕЙСЬКОМУ СОЮЗІ

Анотація

Анотація. В статті проаналізовано структурні реформи та процеси інституціо-
нального розвитку в ЄС в умовах глобальної економічної кризи. Представлено огляд дис-
кусії, що стосується пошуку більш ефективних моделей управління в рамках інтегра-
ційного об’єднання, пов’язаних з формуванням економічного і монетарного союзу. Ви-
значено два потенційно можливих сценарії диференціації в рамках ЄС, які передбачають
подальший розвиток інтеграційної взаємодії в Єврозоні на основі діючих договорів,
та/або на основі укладання нових угод з частковою участю країн ЄС, згодних з впровад-
женням більш інтенсивних механізмів підпорядкування, координації та взаємодії.
Проекти реформування керівних органів та інститутів ЄС відображають відмін-
ність цілей і походів брюссельської бюрократії і урядів окремих країн ЄС. Інституційні
зміни зачіпають бюджетне регулювання, координацію економічної політики ЄС та його
держав-членів, управління зовнішньоекономічною діяльністю, проблеми гуманітарного
та соціального характеру, а також формування консолідованої спільної зовнішньої полі-
тики. Підписання міждержавного Договору про стабільність, координацію і управління
в рамках економічного і монетарного союзу (2012 р.) стало одним із заходів, покликаних
прискорити гармонізацію економічної політики окремих країн ЄС.
Економічне та політичний посилення Німеччини є одним з головних факторів, що
впливають на спрямування та динаміку інституційних реформ у ЄС. У теперішній си-
туації швидке втілення федеративних схем і принципів не видається реалістичним. Ба-
гато держав-членів ЄС продовжують наполягати на збереженні автономії у прийнятті
рішень і віддають перевагу вибірковій участі в ряді спільних політик, механізмів і про-
грам, що реалізуються в рамках ЄС. Прийняття Лісабонської версії установчих догово-
рів ЄС передбачало обмеження і скорочення принципу «змішаної компетенції», який
зберігався в багатьох сферах діяльності ЄС, та розширення сфери виключної компетен-
ції Союзу. Однак з урахуванням посилення тенденцій багатополярності й зростання
впливу Німеччини, у політичних колах деяких країн ЄС посилюються настрої на користь
збереження повноважень національних урядів у прийнятті рішень і можливостей для
лавірування у сфері зовнішньої політики.
Ключові слова: ЄС, Європейська Комісія, єврозона, інституціональна дилема ЄС,
інтеграція, диференціація, «Бюджетний пакт», Економічний та Монетарний Союз.

Abstract. The article deals with the process of structural reforms and institutional development
within the EU at the time of the continuing global economic crisis. It focuses on the debates
surrounding the search of viable models for solving management problems related to the establishment
of the Economic and Monetary Union. There are two possible scenarios of differentiation
within the EU which provide for the further integration based on existing EU treaties
and/or on the basis of new agreements conducted by just a part of the EU member states.
Proposed institutional reforms of the EU governing bodies and institutions reflect differences
in attitudes of the Brussels bureaucracy and governments of some EU countries. Processes of
institutional change affect budgetary management, coordination of economic policies of the EU
and its member states, management of foreign economic activity, humanitarian and social issues
as well as the formation of a more consolidated common foreign policy. Signing of the interstate
Treaty on stability, coordination and governance in the Economic and Monetary Union (TSCG,
2012) was an important measure designed to accelerate the harmonization of economic policies
of the EU member states.
Economic and political strengthening of Germany is one of the main factors influencing the
direction and dynamics of institutional reforms in the EU. The rapid introduction of federal circuits
and principles however does not seem realistic. Many EU member states prefer to preserve
autonomy in decision making and selective participation in a number of the EU common
policies, mechanisms and programs. Signing of the Lisbon version of the EU founding treaties
implied limitation and reduction of the principle of «mixed competence», which was implemented
in many areas of the EU policies, and the extension of the exclusive competence of the
Union. However, given the increasing trends of multipolarity and the growing influence of Germany, the political circles of different EU member states express intensified sentiments in favor of preserving the role of national governments in decision making and opportunities for their foreign policy maneuvering.

Key words: EU, European Commission, eurozone, institutional dilemma, integration, differentiation,
Stability and Growth Pact, TSCG, Economic and Monetary Union.

Аннотация. В статье проанализированы структурные реформы и процессы инсти-
туционального развития в ЕС в условиях глобального экономического кризиса. Пред-
ставлен обзор дискуссии, касающейся поиска более эффективных моделей управления в
рамках интеграционного сообщества, связанных с формированием экономического и мо-
нетарного союза. Определены два потенциально возможных сценария дифференциации
в рамках ЕС, которые предусматривают дальнейшее развитие интеграционного взаи-
модействия в еврозоне на основе действующих договоров, и/или на основе заключения новых соглашений с частичным участием стран ЕС, согласных с введением более интенсивных механизмов координации и взаимодействия. Проекты реформирования руководящих органов и институтов ЕС отражают различие целей и походов брюссельской бюрократии и правительств отдельных стран ЕС. Ин-ституциональные изменения затрагивают бюджетное регулирование, координацию экономической политики ЕС и его государств-членов, управление внешнеэкономической деятельностью, проблемы гуманитарного и социального характера, а также формиро-

вания консолидированной внешней политики. Подписание межгосударственного Дого-
вора о стабильности, координации и управлении в рамках экономического и монетарного
союза (2012 г.) стало одной из мер, призванных ускорить гармонизацию экономической
политики отдельных стран ЕС.
Экономическое и политическое усиление Германии является одним из главных факто-
ров, влияющих на направленность и динамику институциональных реформ в ЕС. В сло-
жившейся ситуации быстрое введение федеративных схем и принципов не пред-
ставляется реалистичным. Многие государства-члены ЕС продолжают настаивать на
сохранении автономии в принятии решений и отдают предпочтение выборочному уча-
стию в ряде общих политик, механизмов и программ, реализуемых в рамках ЕС. Приня-
тие Лиссабонской версии учредительных договоров ЕС предполагало ограничение и
сокращение принципа «смешанной компетенции», который сохранялся во многих сферах
деятельности ЕС, и расширение сферы исключительной компетенции Союза. Однако с
учетом усиления тенденций многополярности и роста влияния Германии, в политиче-
ских кругах отдельных стран ЕС усиливаются настроения в пользу сохранения полномо-
чий национальных правительств в принятии решений и возможностей для лавирования
в сфере внешней политики.
Ключевые слова: ЕС, Европейская Комиссия, еврозона, институциональная дилемма
ЕС, интеграция, дифференциация, «Бюджетный пакт», Экономический и Монетарный
Союз.