ПОЛІТИЧНИЙ ТРАНЗИТ В КОНТЕКСТІ НЕОТОТАЛІТАРНОГО ВЕКТОРА СВІТОВОЇ ПОЛІТИЧНОЇ СИСТЕМИ

Анотація

Анотація. Політичний транзит, що має місце в пострадянських країнах, за останні
майже 25 років, зазнав суттєвих трансформацій. Особливу роль на перебіг транзиту
має зовнішньополітичний чинник.
Це зумовлює подвійність впливу на транзит: з одного боку, тенденції розвитку сві-
тової політичної системи, фактори глобалізації і вектори розвитку перехідних процесів
на пострадянському політичному просторі – з іншого. Зокрема, становлення України як
незалежної держави співпало із переходом світу до нового етапу глобалізаційного роз-
витку за відсутності сформованої національної глобалізаційної стратегії. Неготовність
адекватним чином відповісти на виклики глобалізму зумовило черговий «зигзаг» вектора
транзиту.
Постмодерна європейська система засновується вже не стільки на балансі інтере-
сів, а передбачає величезний ступінь взаємозалежності внутрішньої та зовнішньої полі-
тики; Таку систему можна розглядати як систему відносин, що являє собою високий
ступінь взаємної підтримки і відмову від будь-якої форми силової поведінки. В контексті
такої класифікації Україна радше сприймається як слабка модерна держава з окремими
рисами досучасного суспільства.
Транзитивність на пострадянському політичному просторі засвідчила, що ми маємо
справу з кардинальним, вартим багатьох десятиліть відкочуванням назад, із соціальною
і морально-етичною деградацією суспільних відносин. І все це відбувається на тлі не-
ототалітарних тенденцій політичного транзиту.
Типи світового порядку визначають існування відповідних їм режимів функціонування
політичної системи. Однак характеристики цих режимів зумовлені вирішальним чином
рисами політичних режимів глобальних держав і тому суттєво впливають на перебіг
транзиту. Зокрема, імперіальний світовий порядок сприяє формуванню неототалітар-
ного режиму функціонування політичної системи мондіалізму.
ХХІ сторіччя зумовило появу і активізувало фактори, що сприяють посиленню не-
ототалітарних тенденцій суспільного розвитку і суттєво впливають на перебіг тран-
зитивних процесів. Вираженням тенденцій транзитивного неототалітаризму є
порушення рівноваги гілок державної влади, що виразилося в ослабленні законодавчої
влади на користь виконавчої. Виокремлюється також інші різновиди: інформаційно-фі-
нансовий неототалітаризм; воєнно-інформаційний неототалітаризм, що включає ін-
формаційний колоніалізм і інформаційну війну.
Ключові слова: політичний транзит, транзитивний неототалітаризм, неофеода-
лізм, глобалізація, світова політика, політична теорія.