ВПЛИВ ПОЛІТИКИ США НА ГЕОПОЛІТИЧНУ СТРУКТУРУ БЛИЗЬКОГО СХОДУ

Анотація

Анотація. Досліджується вплив політики США на геополітичну структуру Близького Сходу. Аналізуються основні тенденції регіонального розвитку та вплив політики Вашингтона на конфігурацію сил в близькосхідному регіоні, особливо у контексті глобалізаційних процесів. У якості основних факторів американської зацікавленості регіоном виділяються наступні: джерело енергоресурсів, важливий геостратегічний транзитний вузол, а також наявність важливих інтересів національної безпеки США, враховуючи союзницькі відносини з рядом країн регіону. Виокремлюються ідеї укрупнення геополітичних просторів, зокрема, прагнення трансформувати геополітичну уяву з Близького Сходу на «Великий Близький Схід». Помітною тенденцією останніх років є зменшення зацікавленості США даним регіоном. Насамперед, мова йде про «стратегічний поворот» зовнішньої політики США в сторону Азії – «pivot to Asia», проте це не свідчить про згортання американського впливу з близькосхідного регіону. Очевидно, що при зменшенні впливу США у регіоні, поступово зростають лідерські амбіції регіональних гравців (Іран, Саудівська Аравія, Ізраїль, Туреччина). Таким чином, реконфігурація відносин та зростання нестабільності призводить до дестабілізації та більшої поляризації близькосхідного регіону. Разом з тим, подібні процеси регіонального рівня демонструють контури нової системи міжнародних відносин – поліцентричної. Такі проблеми, як-от ситуація навколо сирійського питання, палестино-ізраїльський конфлікт, іранська ядерна програма та спроможність американців балансувати між союзниками покажуть, наскільки ефективною буде у подальшому політика США в регіоні та як дана активність (пасивність) впливає на регіональний баланс сил.
Ключові слова: США, Близький Схід, геополітика, Розширений Близький Схід, Ізраїль, Іран, Сирія, Саудівська Аравія.

Abstract. The article studies the impact of U. S. policy on the geopolitical structure of the Middle East. Analysis covers key trends of regional development and an impact of the U.S. policy on the configuration of powers in the Middle East, especially in the context of globalization.
The major factors of American interests in the Middle East region are sources of energy, significance of geostrategic transit hub, and the U.S. national security concerns, including allied relations with some countries in the region.
Special attention is paid to a number of definitions directly relating to the region. In this context, we emphasize main ideas of enlargement of geopolitical spaces, such as the aspiration to transform the geopolitical image of the Middle East to the «Great Middle East».
Obviously, a decrease of the U. S. influence in the region (related to a «strategic turning point» of the U.S. foreign policy towards Asia – «pivot to Asia») means that leadership ambitions of regional powers (Iran, Saudi Arabia, Israel, Turkey) will gradually increase. As a whole, the reconfiguration of relations and increase of instability lead to greater polarization and destabilization of the Middle East region. However, such regional processes show outlines of a new system of international relations.
Therefore, such issues as Syrian crisis, Israeli-Palestinian conflict, Iran's nuclear program and American ability of balancing allies (namely, those allied commitments where U.S. may face dilemma) will demonstrate how efficient the USA will pursue regional policy and how their activity (inactivity) will effect regional balance of powers.
Key words: USA, Middle East, geopolitics, Broader Middle East, Israel, Iran, Syria, Saudi Arabia.

Аннотация. Исследуется влияние политики США на геополитическую структуру Ближнего Востока. Анализируются основные тенденции регионального развития и влияние политики Вашингтона на конфигурацию сил в ближневосточном регионе, особенно
в контексте глобализационных процессов. В качестве основных факторов американской заинтересованности регионом выделяются следующие: источник энергоресурсов, важный геостратегический транзитный узел, а также наличие важных интересов национальной безопасности США, учитывая союзнические отношения с рядом стран региона.
Выделяются идеи укрупнения геополитических пространств, в частности, стремление трансформировать геополитическое воображение с Ближнего Востока на «Большой Ближний Восток». Заметной тенденцией последних лет является уменьшение заинтересованности США данным регионом, прежде всего, речь идет о «стратегическом повороте» внешней политики США в сторону Азии – «pivot to Asia», однако это не свидетельствует о сворачивании американского влияния из ближневосточного региона. Очевидно, что при уменьшении влияния США в регионе, постепенно растут лидерские амбиции региональных игроков (Иран, Саудовская Аравия, Израиль, Турция). Наконец,
реконфигурация отношений и рост нестабильности приводит к дестабилизации и большей поляризации ближневосточного региона. Вместе с тем, подобные процессы регионального уровня демонстрируют контуры новой системы международных отношений – полицентрической. Такие проблемы, как ситуация вокруг сирийского вопроса, палестино-израильский конфликт, иранская ядерная программа и способность американцев балансировать между союзниками покажут, насколько эффективной будет в дальнейшем политика США в регионе и как данная активность (пассивность) повлияет на региональный баланс сил.
Ключевые слова: США, Ближний Восток, геополитика, Расширенный Ближний Восток, Израиль, Иран, Сирия, Саудовская Аравия.