НОВІ СЕНСИ РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНИХ ЕКОНОМІК У ПОСТІНДУСТРІАЛЬНУ ЕПОХУ

Abstract

Анотація. Розвиток національних економік обумовлений багатьма внутрішніми та зовнішніми чинниками серед яких, у спрощенному виразі, ресурсні (природні, трудові, в т.ч інтелектуальні, інвестиційні ресурси), виробничі (технологічний рівень, виробничі потужності, структурна диверсифікація виробництва), інституціональні (інклюзивні, екстрактивні) тощо. Однак значення дії кожного з цих агрегованих чиників та їх взаємодії
змінюється у загальноцивілізаційному поступі, відповідно, змінюється вектор розвитку національних економік. Разом з тим, відмітимо, що формулювання національних інтересів, мети, пріоритетних завдань розвитку економічних систем визначається об’єктивністью оцінок вихідних параметрів, власних перспектив і тенденцій зовнішнього середовища, що потребує адекватності економічної політики вимогам часу. Методологічними засадами аналізу розвитку національних економік в постіндустріальну епоху були неінституціоналізм, а також авторська інтерпретація теорії складних систем.
В умовах глобалізації зростання взаємозалежності та вразливості до зовнішніх впливів національних економік одночасно із загостренням глобальної конкуренції та появою системи глобального стратегічного менеджменту призводить до переоцінки національних економічних інтересів, втілення яких залежить від ефективності державного управління, зрілості громадянського суспільства, функціонування багатьох інституцій.
У постіндустріальну епоху однією з характерних рис глобалізації є формування уніфікованої або взаємопов’язаної системи соціально-економічних цінностей, яка має прояв у формуванні нових сенсів розвитку національних економік. Важливим сенсом розвитку національних економік є формування механізмів системної адаптації для вирішення завдань пристосовування до змін зовнішнього середовища у довготривалому періоді, та одночасно вплив на зміну зовнішнього середовища в напрямку, що відповідає параметрам цілей власного розвитку. Процес адаптації передбачає можливості своєчасно застосувати регулятивні заходи, пов’язані з реагуванням уряду на зовнішньоекономічні обставини або внутрішньоекономічну ситуацію, що відрізняється від попередніх соціально-економічних умов.
Ключові слова: постіндустріальне суспільство, інформаційне суспільство, системна адаптація, глобалізація, неоінституціоналізм.