ПАРАДИГМА ГЛОБАЛІЗАЦІЇ: ОСНОВНІ ПІДХОДИ

Abstract

Анотація. На Заході виокремлюють три основні наукові школи глобалістики – «гіперглобалістів», «скептиків» і «трансформаціоналістів». Для представників першої з них сучасна глобалізація означає нову добу в історії людства, коли держави повсюдно підпорядковуються дисципліні світового ринку. «Скептики» впевнені, що глобалізація – це міф, який приховує справжню сутність міжнародної системи яка дедалі більше поділяється на три головні регіональні підсистеми, де уряди держав продовжують відігравати головну роль як в політиці, так і в економіці. «Трансформаціоналісти» розуміють
сучасні форми глобалізації як такі, що не мають історичних аналогів, і вважають, що держави як політичні інститути і суспільства як складні соціальні системи в усьому світі зазнають глибоких трансформацій, намагаючись пристосуватися до все нових змін.
Переважна більшість російських науковців роблять акцент на нових загрозах та небезпеках для усього людства,породжених глобалізаційними процесами, якими керують провідні західні держави на чолі зі Сполученими Штатами. Вони мають на меті задоволення власних економічних потреб та інтересів за рахунок менш розвинутих країн. Підкреслюється цивілізаційне значення Росії (так званий «Руський мир»), як одного з світових центрів сили, що протистоїть глобалізаційному перевтіленню людства відповідно до планів Заходу.
Представники української школи глобалістики займають більш помірковані позиції. Приділяючи головну увагу з’ясуванню протиріч та загроз, які несе людству глобалізація, українські дослідники не заперечують її об’єктивного характеру, хоча й зазвичай констатують штучну спрямованість сучасних соціально-політичних трансформацій на користь найсильніших держав світу. Все більшої популярності в Україні останнім часом набуває використання в дослідженнях глобалізації синергетичного підходу, коли акцент
робиться не на масштабному розширенні людської діяльності, але на універсальній структуризації її механізмів та результатів.
Ключові слова: глобалізація, глобалізм, глобальність, Ноосфера, інформаційні технології, світова економіка.