ПРАКТИЧНИЙ ВИМІР ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ ДЕРЖАВ: СОЦІАЛЬНО-КОНСТРУКТИВІСТСЬКИЙ ПІДХІД

Abstract

Анотація. Процес практичної реалізації преференцій актора майже не потрапляв у безпосередній фокус ані базових парадигм теорії міжнародних відносин, ані аналізу зовнішньої політики. Однак, з огляду на самостійне значення цього процесу, він потребує окремої проблематизації, належну теоретичну основу для якої може запропонувати соціальний конструктивізм. До того ж, концептуалізація практичного виміру зовнішньої політики держав є необхідним компонентом формування конструктивістської теорії зовнішньої політики.
З точки зору соціального конструктивізму, практика є головною з’єднувальною ланкою між преференціями акторів та соціальним контекстом. У практичних діях актора відбувається об’єктивація конструйованих ним значень та їх перетворення на соціальну реальність, а також формується стійке соціально-когнітивне середовище, яке резонує із власним самосприйняттям та ідентифікацією, тим самим підсилюючи її конститутивний ефект.
Це дає підстави констатувати, що у практичному вимірі зовнішньої політики держав відбувається утвердження та репродукція як їхніх конститутивних суб’єктних властивостей, так і соціальних структур, в рамках яких вони оперують. Тому держави не можуть просто обирати певні практики, виходячи з діапазону наявних ресурсів та поставлених завдань. Це означає, що не лише формування зовнішньої політики, але й її практична реалізація не може розглядатися в утилітарних категоріях необмеженого пошуку
оптимальних опцій, а включає важливий соціальний компонент.
Ключові слова: соціальний конструктивізм, зовнішня політика, практичний вимір, преференції, конструювання, логіка належності, інтенціональність.