ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА ГРУЗІЇ ПІСЛЯ «РЕВОЛЮЦІЇ ТРОЯНД» 2004 РОКУ

Abstract

Анотація. У статті проаналізовано історичний досвід, зовнішньополітичні процеси та особливості демократичних транзитів у Грузії, які розпочалися у 2004 році після «Ре-
волюції троянд». У контексті зазначеного, показано стан, модель, особливості, тенденції розвитку демократизаційних процесів та інституцій у Грузії, їх місце серед аналогічних переходів у країнах пострадянського простору. Особливу увагу приділено інституціональному розвиткові, здобуткам, проблемам і перспективам сучасної дипломатичної служби Грузії (2004-2014 рр.).
Питання розвитку й становлення держав пострадянського простору в ХХІ столітті потребує вивчення та узагальнення набутого ними досвіду. У більшості пострадянських держав демократизація передувала дуже складним і драматичним процесам раціонально-бюрократичної модернізації держави і національної консолідації. Перспективним напрямом вирішення численних суперечностей і парадоксів може бути застосування теорії історичного інституціоналізму, що акцентує увагу на часовій послідовності трансформацій та регіонально-інституційних наслідках відповідного розходження соціально-політичних траєкторій розвитку. Пострадянські переходи до демократії мають ряд специфічних особливостей та відбуваються за принципово відмінних внутрішніх і зовнішніх умов, ніж аналогічні процеси в авторитарних державах, зокрема – як на прикладі Грузії.
Станом на сьогодні, Грузія – в ході процесу демократизації – подолала певний відрізок шляху і знаходиться в завершальній фазі перехідного етапу – інституціоналізації політичних інститутів демократії. Подальшому вирішенню проблем консолідації та стабілізації демократичного політичного режиму в Грузії можуть сприяти: досягнення
суспільного консенсусу відносно стратегічних пріоритетів розвитку грузинської держави в контексті європейської та євроатлантичної інтеграції, розбудова нормативної бази
демократії, вдосконалення повсякденної демократичної практики, приєднання до «політичної» Європи.
Щоб залишатися конкурентоспроможною та успішною, Грузія повинна не лише мати уряд, який сповідуватиме демократичні цінності та сучасне інституціональне бачення, але й покращувати імідж країни як на міжнародній арені, так і в західних політичних й академічних колах, над чим і працює сучасна дипломатична служба Грузії.
Ключові слова: зовнішня політика, дипломатія, інституціоналізація, дипломатична служба, модель дипломатії, Грузія, Україна.