УЧАСТЬ МАЛОГО БІЗНЕСУ У ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ІННОВАЦІЙНО-ОСВІТНІХ КЛАСТЕРАХ (ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД)

Abstract

У статті систематизований розвиток територіальних інноваційно-
освітніх кластерів (ІОК) промислово розвинених країн, відмінності функціонування яких визначаються історичними, демографічними, географічними особливостями. Технологічний розрив у розвитку галузей різних держав не впливає на конкурентоспроможність кластерів, які розвиваються на інноваційній основі. Доведено, що диференціація ІОК ви-
ключає їх загальне порівняння, оскільки, наприклад, у Німеччині розвиваються спеціалізовані машинобудівні кластери, які не можуть конкурувати із кластером по виробництву лікарських препаратів у Ізраїлі. Тобто, кластери визначають лише крапкові переваги одних країн над іншими. У статті проаналізовані роль підприємств малого і середнього
бізнесу (МСБ) у формуванні кластерних структур, державні програми їх підтримки в залежності від мети діяльності ІОК, регулювання і стимулювання діяльності, нормативно-правове забезпечення кластеризації економіки. Розглядається поняття університету як освітнього і наукового центру, що включає механізм «створення й поширення» знань, а також впровадження інновацій спільних з бізнесом дослідницьких програм. Доведено, що
зважена промислова політика держави на основі кластерного підходу забезпечує національну конкурентоспроможність. Визначені основні галузеві напрямки провідних кластерів розвинених країн світу, моделі промислових кластерів та їх особливості, типи кластерної політики та практика використання кластерної концепції в Україні для забезпечення інтенсифікації механізмів державно-приватного партнерства, генерації інновацій, сталого економічного розвитку.
Ключові слова: малий бізнес, кластер, інноваційно-освітній кластер, інновація, інноваційна діяльність, інтеграція, кластерний підхід, кластерна політика.