ОСНОВНІ ПІДХОДИ ДО РОЗКРИТТЯ ЗМІСТУ ПОНЯТТЯ «М’ЯКА СИЛА» ТА ЇЇ ІНСТРУМЕНТІВ У НАУКОВІЙ ДУМЦІ СУЧАСНОЇ ПОЛЬЩІ

Abstract

У статті характеризуються основні підходи до розкриття змісту поняття «м’яка сила» та її інструментів у науковій думці сучасної Польщі. Аналізуючи ряд нещодавно опублікованих праць теоретичного і практичного характеру польських дослідників міжнародних відносин модерного періоду, автор наводить різносторонні, часом досить суперечливі (з огляду на взаємовиключність) позиції політологів з Польщі щодо бачення теоретичної складової концепції «soft power» та її практичного втілення через
такі інструменти, як публічна та культурна дипломатія, створення іміджу, піар, пропаганда, брендинг тощо. Також проводяться паралелі між науковим осмисленням ідеї «м’якої сили» у баченні українських та польських науковців. Актуальність теми обумовлюється нещодавньою появою в Україні державних органів, покликаних відповідати за напрям «м’якої сили», публічної і культурної дипломатії (а саме, Управління публічної
дипломатії при Міністерстві закордонних справ України та проект Українського Інституту (Інституту Тараса Шевченка) при Міністерстві культури України), а також беручи до уваги досвід Республіки Польща загалом і у цій сфері зокрема, який нерідко є прикладом для України. Автор приходить до висновку, що, незважаючи на часткову відмінність у поглядах щодо методів втілення інструментарію «soft power» у зовнішню політику держави і співвідношення, взаємовплив та взаємозалежність «м’яких» знарядь у міжнародних відносинах, політологічна наукова спільнота Польщі безапеляційно доводить думку про необхідність побудови державної зовнішньополітичної стратегії на засадах імплементації всього спектру засобів «м’якої сили», що забезпечить безпеку та досягнення національних інтересів держави.
Ключові слова: наукова думка Польщі, зовнішня політика, міжнародні відносини, «м’яка сила», публічна дипломатія, культурна дипломатія, брендинг, іміджмейкінг, паблік рілейшнз, пропаганда.