ТУРЕЦЬКО-УКРАЇНСЬКЕ ПАРТНЕРСТВО ЯК ЧИННИК БЕЗПЕКОВОЇ ПОЛІТИКИ В ЧОРНОМОРСЬКОМУ РЕГІОНІ

Abstract

В статті проаналізовано процеси політичної трансформації країн Чорноморського регіону в системі безпекових вимірів Туреччини, України і США; підкреслено першочерговість контролю й дотримання безпекових імперативів у ході становлення стратегічного партнерства в Чорноморському регіоні між Туреччиною та Україною; доведено провідну роль НАТО у стримуванні та деескалації регіональних конфліктів. Окреслення основних параметрів ефективної побудови турецько-українського партнерства є запорукою конструктивних трансформацій у Чорноморському геополітичному
просторі й важливе для стабілізації глобалізаційних процесів. Міждержавне партнерство виступає беззаперечною складовою поступового розвитку не лише перехідних суспільств, але й антикризовим чинником високого порогового рівня. Формування українсько-турецького партнерства й налагодження політичного діалогу між двома державами, що сприяв усвідомленню необхідності розроблення нового формату як двостороннього,
так і регіонального співробітництва, було обумовлено пошуком нових ринків і необхідністю розширення зон впливу як у геополітичному, так і в галузевому вимірах.
Ключові слова: безпека, конфлікт, партнерство, співробітництво, Чорноморський регіон