ІНСТИТУЦІЙНІ МЕХАНІЗМИ ПОКРИТТЯ ВОЄННИХ РИЗИКІВ

Анотація

Повномасштабне вторгнення Росії докорінно змінило інституційні умови здійснення інвестицій в Україні. Ризики фізичного знищення активів, припинення операційної діяльності та втрати доступу до критичної інфраструктури неможливо належним чином мінімізувати за допомогою звичайної диверсифікації інвестиційного портфеля або договірних механізмів. Страхування воєнних ризиків та інвестиційні гарантії у зв’язку з цим перетворилися на важливі чинники, що визначають можливість фінансування й реалізації проєктів прямих іноземних інвестицій в умовах тривалих воєнних дій.

У статті досліджено сучасну архітектуру покриття воєнних ризиків в Україні, зокрема механізми, запропоновані MIGA, Міжнародною фінансовою корпорацією розвитку США, Європейським банком реконструкції та розвитку, іноземними й українським експортно-кредитними агентствами, міжнародними страховими ринками та вітчизняними страховиками. Дослідження поєднує позитивний і нормативний економічний аналіз з інституційним порівнянням доступних інструментів, їхніх фінансових лімітів, критеріїв прийнятності та основних виключень.

Результати засвідчили, що сформована система залишається багаторівневою, але фрагментованою. Міжнародні гарантії та механізми перестрахування з державною і донорською підтримкою розширили коло операцій, які можуть отримати страховий захист, однак їхньої ємності недостатньо для повноцінного покриття великих централізованих інфраструктурних об’єктів. Виключення критичної інфраструктури з багатьох доступних на внутрішньому ринку страхових продуктів створює структурну невідповідність між потребами відбудови України та фактичною здатністю страхового ринку приймати відповідні ризики.

У статті запропоновано портфельну гібридну модель залучення прямих іноземних інвестицій у малі та середні проєкти децентралізованої енергетики. Модель поєднує первинне страхування українськими страховиками, цільову державну підтримку, міжнародні гарантії та перестрахування, а також катастрофічний державно-донорський рівень захисту. Обґрунтовано, що такі механізми можуть трансформувати воєнний ризик у багаторівневий і договірно керований ризик та впливати не лише на компенсацію збитків, а й на масштаби, структуру і секторальний розподіл іноземних інвестицій у відбудову України.