ТРАНСКОРДОННІ КРИПТОВАЛЮТНІ ПЛАТЕЖІ ТА ЇХ РОЛЬ У ФІНАНСОВІЙ ІНТЕГРАЦІЇ ЄС–УКРАЇНА (2024–2025)

Анотація

Зростаюча роль криптовалюти у транскордонних фінансових потоках між Україною та ЄС стала одним із помітних побічних наслідків повномасштабної війни, яка розпочалася у 2022 році. Дана стаття досліджує, як ця роль еволюціонувала протягом 2024–2025 років – у період, що визначається двома паралельними регуляторними процесами: повноцінним набранням чинності Регламентом ЄС про ринки криптоактивів (MiCA) та продовженням, хоча й нерівномірним, впровадження українського Закону «Про віртуальні активи» (№ 2074-IX). Метою дослідження є оцінка обсягів і структури крипто-потоків між ЄС та Україною, виявлення ключових регуляторних розбіжностей між двома правовими рамками та окреслення реалістичного шляху гармонізації. Для досягнення цієї мети застосовано дані блокчейн-аналітики, статистику грошових переказів НБУ та дані Євростату в поєднанні з методами порівняльно-правового аналізу та аналізу прогалин у рамках acquis-вирівнювання. Результати свідчать, що крипто-надходження з країн ЄС до України у 2024 році сягнули орієнтовно $13–16 млрд, причому USDT становив близько 62% ідентифікованих транскордонних транзакцій. Виявлено чотири регуляторні прогалини, які на практиці створюють операційні перешкоди: асиметрія у ліцензуванні постачальників послуг з криптоактивів (CASP), відсутність класифікації стейблкоїнів, неузгодженість вимог у сфері протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму (AML/CFT), а також правило мандрівника. Зроблено висновок, що усунення цих прогалин – передусім через впровадження правила мандрівника та розбудову режиму стейблкоїнів, сумісного з MiCA, – є необхідною умовою поглиблення фінансової інтеграції між ЄС та Україною і, врешті-решт, для формування переконливої траєкторії вступу до ЄС у сфері фінансових послуг.