ЗЕЛЕНА ВІДБУДОВА УКРАЇНИ В МІЖНАРОДНИХ МЕДІА: МОЖЛИВОСТІ ТА ОБМЕЖЕННЯ АНАЛІЗУ ТОНАЛЬНОСТІ НА ОСНОВІ FINBERT

Анотація

У статті досліджено тональність міжнародного медійного висвітлення зеленої відбудови України та з'ясовано, наскільки результат такого вимірювання залежить від рішень, ухвалених у процесі його побудови. Корпус становлять 456 англомовних заголовків, зібраних із Google News RSS за вісьмома запитами з листопада 2019 року до серпня 2026 року та класифікованих моделлю FinBERT (ProsusAI/finbert). Загальний тон висвітлення є помірно позитивним: 35,31% заголовків позитивні, 57,02% нейтральні і 7,68% негативні, індекс сентименту становить +0,276 (95% ДІ [+0,222; +0,331]). Виявлено два виміри справжньої варіації. Інституційні джерела втричі частіше за медіа продукують позитивні заголовки (+0,581 проти +0,245; точний тест Фішера p = 0,00062). Тональність також різко різниться залежно від пошукової рамки — від +0,545 для висвітлення відбудови та енергетики до рівно 0,000 для кліматичного фінансування, де позитивні й негативні заголовки перебувають у цілковитій рівновазі (χ² = 58,84; p < 0,0001). Натомість позірне поліпшення тону впродовж війни перевірки не витримує: агрегатне зростання з +0,016 у 2022 році до +0,363 у 2025–2026 роках зумовлене зміною того, які запити повертають матеріал у який період, і зникає, коли пошукову рамку тримати сталою (p = 0,121). Ще дві перевірки вказують у той самий бік. Вилучення назви видання, яку Google News додає до кожного заголовка, змінює 14,69% класифікацій і зсуває індекс з +0,217 до +0,276; а класифікація тем за ключовими словами замість пошукового запиту перетворює значущий ефект на незначущий. Застосування фінансових мовних моделей до дискурсу відбудови потребує повного опису передобробки, явного контролю за композицією вибірки та валідації на вручну закодованій підвибірці.